То спека, то різке похолодання: як це шкодить здоров'ю і чим собі допомогти?

Цьогорічне літо знову побило антирекорди.

Мільйони жителів Європи постраждали від екстремальних температур. На півдні Іспанії спека сягнула +49°C. У Франції, Італії, Португалії, Греції, Албанії, Німеччини стовпчики термометра теж піднялися вище від +40. Усе це – наслідки стрімкої зміни клімату. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Інфаркт, інсульт, гіпертонічний криз

І хоча в Україні було не настільки спекотно, та літо все одно було майже на два градуси гарячіше від норми середньої температури. А це неабиякий стрес для здоров′я, особливо – дітей, людей старшого віку і з хронічними захворюваннями.

Це одразу видно з кількості звернень до лікарів та викликів «швидкої», зауважує лікар-кардіолог, інтервенційний кардіолог МО ЛМТГ Олег Миронюк:

Як іще один доказ того, наскільки ця тема ставатиме з кожним роком гострішою, Аліна Сизова наводить дані Всесвітньої організації охорони здоров′я. І прогнози там дуже не втішні: із 2030 до 2050 року через вплив клімату та його наслідки – тепловий стрес, недоїдання, зневоднення, малярію та інші захворювання – ми будемо мати приблизно 250 000 додаткових смертей. Щороку!

– У Європейському регіоні лише 2022 року від спеки померли більше 61 тисячі людей, 2023-го – близько 47 тисяч, а кількість смертей від теплового стресу зросла на понад 30 відсотків – і це за останні 20 років, – наголошує лікарка.

Алергенів побільшало і вони діють агресивніше

У групі все більшого ризику – й алергіки, зазначає лікарка-алергологиня Волинської обласної дитячої консультативної поліклініки Оксана Обущак:

– У зв’язку із зміною клімату та глобальним потеплінням збільшилася тривалість сезону пилкування рослин. Тепла зима і наявність парникового ефекту сприяють збільшенню кількості пилку в рослин. Постійні вітри поширюють цей пилок на значні території. А внаслідок зміни клімату нашу територію «завойовують» нові рослини-«алергени».

Тому не дивно, що, коли у вересні-жовтні 2023 року Луцька міськрада проводила опитування серед жителів територіальної громади щодо того, чи відчувають вони зміну клімату, то серед 222 респондентів 98,2 % підтвердили: так, відчувають. І найбільше потерпають від підвищення температури повітря (69 % опитаних), збільшення температурних коливань (52 %), дощів і градів (40 %), а також від частоти і тривалості посух (28%).

Щоб зменшити ризики інфекційних захворювань, опитані жителі Луцької громади кип′ятять воду, фільтрують її або купують очищену, а купаються лише в дозволених санепідемстанцією місцях. А на рівні громади хотіли би кращого інформування щодо якості води та регулярного її контролю, особливо в літній період.

Натомість 93,5 % жителів Рівненської територіальної громади, які взяли участь в опитуванні 2021 року, нагальним вважають облаштування зупинок із захистом від сонця, дощу й вітру. 65 % респондентів воліли би отримувати на особистий телефон сповіщення про наближення небезпепечних погодних явищ. Серед нагальних назвали жителі громади роботу місцевої влади для досягнення чистої води у річках і міських водоймах; забезпечення кондиціонерами, вентиляцією, питною водою дитсадків, лікарень, будинків для людей похилого віку.

А що радять лікарі?

Щоб екстремальні погодні явища якомога менше завдавали шкоди здоров′ю, своїми рекомендаціями діляться й лікарі.

– Окрім стандартних – пити достатньо води й уникати сонця з 11-ї до 17 години, важливо у спекотний період зменшити фізичні навантаження, – зазначає інтервенційний кардіолог Олег Миронюк. – Для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, а також дітям і людям старшого віку, важливо уникати різких перепадів температур між спекою на вулиці і холодом у приміщенні з кондиціонером. Бо організму складно дуже швидко адаптуватися до роботи в настільки різних температурних умовах. Також я настійливо рекомендую вчасно приймати призначені кардіологом ліки і не відміняти їх самостійно та не змінювати дозу. Маєте серцево-судинні захврювання – щодня міряйте собі тиск і пульс. Бо так: зміну клімату ми не зупинимо, але якщо знати свій організм і дотримуватися простих правил, то можна суттєво знизити ризик небезпечних ускладнень навіть за екстремальних погодніх умов.

До цих рекомендацій лікарка Аліна Сизова додає необхідність щодня носити головний убір, сонцезахисні окуляри, мастити відкриті ділянки шкіри кремом із SPF-фільтрами, носити світлий просторий одяг із натуральних тканин. Бо це дійсно хороша профілактика і теплового удару, і раку шкіри, і офтальмологічних захворювань.

– Оскільки через зміну клімату ми маємо різкі перепади температур зранку, вдень та ввечері, то нам варто виробити звичку одягати декілька шарів вбрання, щоб при підвищенні температури повітря зняти верхній одяг і уникнути перегріву, а при похолоданні – утеплитися. Головна ж профілактика кишкових захворювань, кількість яких зростає під впливом зміни клімату, то тут важливо дотримуватися правил гігієни. А при появі перших симптомів – головний біль, слабкість, тиск, розлади травлення – одразу ж звертатися до спеціаліста.

Лікарка-алергологиня Оксана Обущак нагадує про важливість здорового раціону харчування, де переважають овочі та фрукти, достатня кількість білкової їжі та мінімальна (чи повна відсутність) – цукрів, алкоголю, кави, позаяк ті завдають організму додаткового стресу. Зменшити алергічну реакцію на пилок рослин допомагає душ одразу після перебування на вулиці, зміна одягу, на який осідає пилок, вологе прибирання приміщення.

А лікарка-психіатриня Юлія Даців радить людям, які вже відчувають кліматичну тривогу, усвідомити: хвилювання, гнів чи смуток через зміну клімату – це нормальна реакція на реальні загрози. Просто треба не лише усвідомлювати загрозу, а й шукати шляхи її усунення або хоча би зменшення. Тобто, прочитали ми в новинах про затоплення вулиці чи пожежу на торфовищі – і після цього варто обдумати: «А що я чи наша громада можемо зробити, щоб у нас такого не сталося?» Із психологічної точки зору корисно проговорювати свої страхи, обговорювати їх із друзями, сім’єю, однодумцями. Власна участь у волонтерських або екопроєктах знижує відчуття безсилля. Участь у спільнотах, які займаються вирішенням екопроблем, посилює відчуття контролю над ситуацією, тим самим послаблюючи тривожність і оте відчуття приреченості «все пропало, ми всі помремо».

Якщо особа щось робить, то такий її активізм зменшує рівень депресії, пов’язаної з екотривогою. Не має людина змоги щось робити, то в такому разі раджу читати новини або статті не лише про проблеми, а й про успішні екологічні ініціативи. Та, звичайно, знизити емоційну вразливість, зменшити рівень стресу допоможуть регулярний сон, фізична активність, здорове харчування і прогулянки на природі, навіть якщо це буде просто парк.

***

Бачите, друзі, які ми з вами молодці? Адже саме так, як радить лікарка, й робимо! Підсвічуємо проблему зміни клімату, виокремлюємо її наслідки для здоров′я, разом із експертами шукаємо шляхи вирішення, потім ділимося інформацією з близькими людьми й однодумцями. І таким чином ми вже виконуємо важливу справу. Важливу і для себе, і для наших рідних, і навіть для планети!..

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.