Боєць передбачив свою загибель і народження сина
Вражаюча історія родини, в якій уже три покоління борються за волю України
Дворічний Захарко ніколи не бачив тата. Хіба тут, на могилі. Бо його батька Бориса Кобзаря вбили московські окупанти. А прадіда ті ж таки окупанти закатали в асфальт. Бо він теж боровся за Україну.
Три покоління чоловіків і жінок у родині Захарка відстраждали за те, щоб цей дворічний хлопчик міг сьогодні жити на рідній землі, пишатися тим, що є українцем, а силу для боротьби черпав в особливому місці, яке знищила колись москва… Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
– Про існування села Вовчак наша молодь взнала аж 1992-го, коли перший раз у житті ми побачили двоповерховий автобус. Тоді всі селяни бігли подивитися, як десятки машин та автобусів, мов на прощу, прямували на колгоспне поле. Здолавши тисячі кілометрів, ті люди – зі США, Канади, Великої Британії, Бельгії, Німеччини, Польщі, навіть із Австралії (!) – приїхали сюди, аби знову вклонитися ВОВЧАКУ!..
До 1947-го це було невеличке село на Волині, всього 36 хатин. Та, заховане поміж непрохідних лісів і боліт Полісся, воно стало місцем для базування штабу «Волинської Січі», яка входила до групи «Північ» Української повстанської армії.
– Відколи на Волинь прийшла радянська влада, тема УПА була в нас засекречена. Бо москва настільки залякала людей терором, що вони боялися сказати правду навіть своїм дітям, – зізнається Юрій Прогонюк, у якого і татова, і мамина родини були в Українській повстанській армії. – Єдине, що я знав, – що мого дядька нацисти вивезли до Німеччини, а тітку совєти заслали до сибіру. Після 1945-го дядько дивом утік і додому вернувся у шкіряному плащі й капелюсі. А тітку совєти відпустили аж після смерті Сталіна, і прийшла вона додому у рваній куфайці. Не раз пробував допитатися, за що їх так покарали, та відповідь була одна: «Воно тобі не треба…»
І тільки після того, як у 1992-му Вовчак зібрав сотні повстанців із цілого світу, а представники обласної влади Волині привітали з 50-річчям створення УПА, люди почали розкривати правду нашої історії…
50 років убиті хлопці лежали під шаром асфальту
У Вовчаку все особливо. Тут навіть дихається інакше. А кожен клаптик землі просякнутий історією. Замість колишнього штабу УПА – сторічна хата-музей.
У ній – архівні документи, фото, зброя, боєприпаси, предмети побуту вояків від часів УПА і до наших днів.
Тут охрещена моя внучка Юстинка. У хаті-музеї ми клали її у плетену колиску, як колись наші предки, і дитина тут же переставала плакати.
3 км побратими тягнули на собі пораненого
Здобувши бойовий досвід іще у 2014 – 2015-му, Борис Кобзар одразу вирушив у найгарячіші точки російсько-української війни. Спершу звільняв Житомирщину й Київщину. Наступним мав стати Херсон.
– Про це тяжко говорити, але… Борис передбачив свою смерть. За місяць до повномасштабного вторгнення, 19 січня, ми святкували його 31-річчя. Коли лишилися двоє, він сказав мені: «Я не доживу до 32 років». Якби зараз, я би, може, спитав, чому він так вирішив... Чи відчував щось? Чи сни які бачив? Але тоді не став лізти йому в душу… – згадує Юрій. – Потім іще стався один випадок: Борис уже був на передовій, коли ми дізналися, що Оля вагітна. Він дуже зрадів і сказав: «Буде син!» Хоча в Олі був тільки другий місяць вагітності. А потім, незадовго до загибелі, Борис сказав: «Пообіцяйте, що назвете мого сина Захаром…»
У квітні 2022-го, якраз на Чистий четвер, Бориса з почестями похоронили. А у вересні 2022-го, якраз на Захарія, на світ з’явився хлопчик, якого нарекли іменем «Бог згадав». Бо саме так зі староєврейської мови перекладається «Захарій»…
– На постійній основі в нас – виїзні заняття для школярів. Діти в супроводі вчителів та під наглядом інструкторів вчаться стріляти, кидати гранати, випробовують себе у марш-кидках.
Улітку організовуємо фестиваль. Для всіх охочих цілорічно – екскурсії, кінні маршрути, польова кухня з кулешем.
У фейсбуку маємо сторінку «Вовчак “СІЧ”», куди можна писати і де є всі наші контакти. Тож приїжджайте, люди! Бо тут справді місце сили для кожного українця…
Оксана Бубенщикова, фото автора
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.