Кожна восьма людина у світі потерпає від радикуліту: чому так?

Навесні всі активно приступають до роботи. Хто має сад чи город – береться за граблі й лопату. Хто живе у квартирі – приступає за генеральне прибирання з миттям вікон і пересуванням меблів. А потім усі дружно хапаються за спину: радикуліт!

Чому він виникає? Як його лікувати? І яких помилок не припускатися? Про все детально розпитаємо в лікарки-невропатологині МО ЛМТГ Катерини Поліщук. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

– Катерино Володимирівно, чи зростає навесні кількість скарг на болі у спині?

– На жаль, так. Бо люди починають працювати на городах, проводити більше часу на вулиці. А нестабільна погода з перепадами температури, вітер і вологість можуть спричиняти загострення хронічних проблем із хребтом. Також посилити проблеми зі станом м’язів і нервової системи здатна нестача вітамінів (особливо D і групи B). Ось чому, як показують дослідження, кількість звернень до лікарів через болі у спині може навесні зрости на 10 – 25 відсотків порівняно із зимовим періодом.

– Яка частка пацієнтів при цьому має радикуліт?

– Статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я каже, що від радикуліту страждає кожна восьма людина у світі.

– Що являє собою ця недуга?

– Радикуліт – це не окреме захворювання, а, скоріше, синдром, тобто сукупність симптомів, які виникають унаслідок ураження корінців спинномозкових нервів. Він може виникнути під впливом міжхребцевої грижі (випинання диска, яке тисне на нервові закінчення), спондильозу та артрозу (змін у суглобах хребта, що викликають запалення та біль). Серед причин появи радикуліту варто виділити м’язові спазми та остеохондроз, які призводять до здавлювання нервових корінців, травми хребта (переломи, зміщення хребців), інфекційні захворювання (герпес-зостер, туберкульоз хребта), пухлини та запальні процеси у хребті.

– Як зазвичай проявляється радикуліт?

– Гострим або хронічним болем у попереку, шиї, грудях. Цей біль часто віддає в інші частини тіла: ногу, руку, сідницю,  груди. Біль при радикуліті посилюється під час рухів, нахилу, кашлі, чханні. Він може провокувати оніміння кінцівки, поколювання, відчуття «мурашок». Унаслідок радикуліту хворий може відчувати таку слабкість м’язів, що йому важко підіймати ногу, стискати руку, рухати кінцівками. Через скутість у спині, особливо вранці або після фізичних навантажень, людина не спроможна повністю розігнутися чи нахилитися.

– Чи правда, що радикуліт «помолодшав»?

– Так, ризик його розвитку значно підвищується у людей віком 40+. Але нині на прийом приходять навіть 20-річні пацієнти. Бо наш організм еволюційно налаштований на високу фізичну активність, а люди стали мало рухатися. Через це захворювань опорно-рухового апарату стало більше навіть у молодому віці.

– Радикуліт частіше діагностують у чоловіків чи жінок?

– Дослідження свідчать, що 60 відсотків хворих із радикулітом – це чоловіки. Бо вони частіше виконують важку фізичну роботу (будівництво, вантажоперевезення, спорт), що збільшує ризик мікротравм хребта. Хоча в чоловіків більше м’язової маси, та, якщо м’язи спини недостатньо розвинені або перенапружені, це теж підвищує ризик ураження нервових корінців. А ще – чоловічий хребет менш гнучкий порівняно з жіночим, що робить його вразливішим до травм.

Натомість у жінок радикуліт розвивається внаслідок вагітності і пологів (через надмірні навантаження на хребет), гормональних змін (зниження естрогену призводить до крихкості кісток), а також ходьби на високих підборах, через що неправильно розподіляється навантаження на хребет.

– Чи можна позбутися радикуліту?

– Звичайно. Гострий його напад реально усунути за час від кількох днів до кількох тижнів. Для того лікар може приписати знеболювальні, протизапальні препарати та міорелаксанти (вони послаблюють тонус скелетних м’язів).

Хронічний радикуліт лікується місяцями, а іноді й роками. Бо тут важливо усунути першопричину (наприклад, грижу диска). А інакше захворювання може прогресувати.

Вкрай необхідно для лікування радикуліту змінити спосіб життя: уникати тривалого сидіння, різких рухів, великих фізичних навантажень. Людина має навчитися піднімати вагу, напружуючи руки, а спину при цьому не згинати, а тримати рівною (щоб хребці не вигиналися і не затискали нервових корінців). Дуже важливо займатися лікувальною фізкультурою, щоб зміцнювати м’язи, які тримають хребет рівним.

– Чи часто люди займаються самолікуванням і цим роблять собі ще гірше?

– Пацієнти 35 – 60 років – це та вікова група, яка найчастіше вдається до самолікування. Особливо чоловіки, коли болі в спині з’являються через фізичне навантаження або травми. Також більш схильні до самолікування жителі сіл, бо їм складніше потрапити до профільного спеціаліста. Для полегшення болю люди зазвичай використовують вигрівання, трави, компреси, без консультації з лікарем застосовують знеболювальні препарати або мазі. При цьому вони не дають спині належного відпочинку, не знають, як правильно лежати і сидіти (а поза також дуже важлива). А потім таке самолікування може посилити запалення, травмувати нерви, призвести до хронічного болю та серйозних ускладнень.

– Чи можна зменшити ризик появи радикуліту, навіть якщо в батьків він був?

– Звичайно. Найкращий спосіб профілактики – це щоденна фізична активність. Але помірна! Спеціальні вправи для спини (їх вам підкаже лікар) допоможуть зміцнити м’язи спини та покращать її гнучкість. Дуже корисні для поперекового відділу плавання, нахили спини вперед-назад, вправо-вліво, кругові рухи тулуба.

Аби спинні хребці не затискали нервових корінців, важливо контролювати масу свого тіла. Бо ожиріння може сприяти розвитку дегенеративних змін у хребті.

Ходити і сидіти потрібно з рівною спиною. Бо, наприклад, сутулість створює додаткове навантаження на хребет і може призвести до болю. Важливо також подбати про зручне крісло на роботі і вдома, ортопедичний матрац. Бо він підтримує спину під час сну і допомагає знижувати навантаження на хребет. Також важливу роль відіграє правильно підібрана подушка, щоб вона підтримувала природне положення хребта. І я б радила використовувати матрац і подушку середньої жорсткості.

– А от зараз, коли люди активно займаються весняними роботами, яких правил порадите дотримуватися?

– Важкі предмети піднімати треба правильно: спину тримати прямо, під час піднімання згинати коліна, а не спину. Це допоможе уникнути травмувань і навантаження на міжхребцеві диски. Коли людина працює сапкою, граблями, лопатою, то у сільгоспреманенті ручку треба використовувати якомога довшу, аби під час роботи тримати спину рівною або хоча б не надто згинати.

Коли ж людина, навпаки, має сидячу роботу, то важливо регулярно робити перерви для розминки. Це можуть бути легкі вправи або просто прогулянка. Вони допоможуть уникати застою крові та м’язового напруження.

Ми маємо щодня споживати продукти, які допоможуть зміцнювати кістки, зв’язки, забезпечувати роботу м’язів, зменшувати запалення. В нашому раціоні мають бути сир, кефір, жирна морська риба (оселедець, скумбрія), бобові, свіжі та/чи квашені овочі (капуста, морква, буряк, огірки). Оскільки міцність кісток залежить від вітаміну D, треба достатньо часу проводити на сонці.

А ще – треба пам’ятати: в усьому має бути помірність: попрацював трохи – перепочинь, посидів годинку-дві – порухайся.

– Дякую за поради.

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.