Хотіла помститися за батька, але загинула перед власним весіллям
Нині на могилу Валентини Макаренко, яка похоронена на Лісовому цвинтарі в Києві, часто приходять мама, дідусь і молодший брат. Дівчині навіки 23 роки. Валя мріяла відкрити власну студію вокалу, навчати дітей з особливими потребами. Хотіла створити сім’ю, народити трьох діток. Однак до власного весілля дівчина не дожила якихось п’ять днів...
Про це інформують у газеті «Твій вибір».
– Коли донечка народилася, то дуже голосно кричала. І вже тоді стало зрозуміло, що вона особлива, – ділиться спогадами мама Ольга Філіпова. – Ми жили в Кропивницькому. Валя росла енергійною і розумною. Ще до школи вміла читати, рахувати. Донька дуже любила співати, брала участь у пісенних конкурсах, мріяла про професійну сцену. Коли ми переїхали до столиці, Валя закінчила школу, вступила до Київського національного університету культури й мистецтв (спеціальність «Вокальний спів»), а потім – на факультет естрадного співу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва. Було багато мрій і планів, які перекреслила війна.
Так сталося, що батько з’явився в житті Валі, коли їй було рік і три місяці. Вони навіть подібними були.
– Ніхто ніколи й подумати не міг, що Віталій Філіпов не біологічний батько Валі, – розповідає мама. – У них були доволі теплі стосунки. Віталій дуже любив доньку, і це було взаємно. Коли росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, то чоловік пішов у військкомат. Обороняв столицю, тоді Сіверськодонецьк, Харківщину. Лави захисників поповнив дядько Валі, її двоюрідний брат. І дівчина стала волонтерити, щоб допомогти їм та їхнім побратимам. Разом з іншими волонтерами відвозила на фронт автівки.
У вересні 2022-го 47-річний сержант Віталій Філіпов на псевдо Патон загинув біля міста Балаклія на Харківщині. Ще першого вересня писав, що не їде на штурм. А через рік Валя долучилася до лав захисників, щоб помститися за батька й вибороти перемогу. Дівчина зробила на руці тату – силует батька і слова «Я завжди поруч!».
– Я була категорично проти, однак донька сказала, що йде парамедиком, – плаче мама. – Коли Валя приєдналася до 4-ї окремої танкової бригади, то стала кулеметницею. Воювала на Харківському напрямку, де загинув її батько.
Молодій дівчині на війні було непросто. Кулемет, який важить 7,5 кг, бронежилет, шолом, боєкомплект, рюкзак... Однак вона знала, що має захищати Україну. В танковій бригаді Валя познайомилася із Сергієм. Між молодими людьми спалахнуло кохання. Згодом юнак зробив їй пропозицію, і торік 15 січня пара мала одружитися. Заяву про одруження подали через «Дію».
А в ніч на 10 січня Валя пішла на бойове завдання. Пересувалися вночі, й водій проїхав потрібний поворот. Коли здавав назад, то загорілися стоп-фари. Ворог це помітив. А далі було пряме попадання протитанкової керованої ракети. Валя загинула на місці...
– Донька дуже сумувала за батьком і говорила, що хоче до нього, – згадує мама. – Я сварила її за такі думки. Просила в Господа зберегти її життя. На жаль, донечка загинула. Прощалися з нею у Михайлівському золотоверхому соборі. Похоронили неподалік від батька. Її наречений під час бойового завдання втратив ногу. Через п’ять місяців після загибелі Валі померла її бабуся, яка так і не змогла пережити смерть онуки. На кладовище часто приїжджає дідусь Володимир Григорович. Він і Валя народилися в один день. Сумує за батьком та сестричкою мій молодший син. Він усе поривається на війну, щоб помститися за найдорожчих.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.