А ви знаєте, хто це на українських грошах?
Кожен із нас тримав у руках гривні. Та далеко не кожен знає, хто й чому зображений на українських банкнотах? Тому діставайте гроші: будемо разом досліджувати…
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Іще 300 років тому здобував Україні незалежність
На 10-гривневій купюрі бачимо портрет українського гетьмана Івана Мазепи. Того самого Мазепи, чию шаблю підняв недавно над головою боксер Олександр Усик, здобувши в Саудівській Аравії титул чемпіона світу з боксу.
Своїм жестом Усик вочевидь прагнув продемонструвати перемогу не лише свою, а й України. Бо ще Мазепа розпочав здобуття нашої незалежності від росії. Тому в московських церквах гетьману досі виголошують анафему тільки тому, що посмів зажадати від Петра І самостійності для України.
Протягом 22 років свого правління Мазепа формував Україну як європейську державу, а не провінцію росії. Він мріяв об’єднати наші західну і східну землі.
Будучи найбагатшим монархом Європи, Іван Мазепа не виводив грошей в офшори, не купував собі маєтків за кордоном, а колосальні суми вливав у розвиток своєї держави. Будував академії, бурси, школи. Споруджував і фінансував лікарні. Давав гроші монастирським друкарням, аби українці читали книги. А скільки храмів було споруджено його коштом! Зведення оборонного муру навколо Києво-Печерської лаври, відновлення Софійського собору, що дотепер є головною святинею України, – це теж заслуга Мазепи.
Зрозумівши, що москва ніколи не випустить України зі своїх пазурів, гетьман сформував потужне козацьке військо, яке володіло найсучаснішими для тих часів видами зброї, уклав союз із потужною в Європі країною Швецією, аби звільнити Україну від кацапської орди. І можна тільки уявити, як би ми зараз жили, якби 1709 року в битві під Полтавою Мазепі вдалося здобути перемогу над Петром І.
Відтак зображення на українських грошах цього гетьмана щоразу повинно нам нагадувати: справа Івана Мазепи триває. І поруч із його портретом – слова з написаної ним 300 років тому поеми: «А за віру хоч умріте, і вольностей бороніте...»
З іншого боку банкноти ми бачимо Успенський собор Києво-Печерської лаври, відбудову якого профінансував гетьман, а також атрибути наукових і творчих його досягнень: книги, чорнильниця і струнний інструмент торбан.
Знав 16 мов і написав 6000 творів
Ще зі школи ми знаємо українського письменника Івана Франка. Саме він зображений на 20-гривневій купюрі.
Головна заслуга Франка перед Україною в тому, що він не просто так писав художні твори та статті. Він робив це, щоб українці, навіть не маючи на той момент самостійної держави, розуміли свою національну самоідентичність. Щоб не були «далекими» й затурканими. Щоб не казали, «какая разніца», якою мовою спілкуватися – польською, німецькою, російською.
Багато хто в ті часи не розумів, для чого це Франкові. Вважали його диваком. А він просто робив свою справу. За неповні 60 років життя написав понад 6000 творів. Щоб українці зналися на європейській культурі, переклав із 14 мов твори майже 200 авторів.
Аби показати світу, що українці інтелектуальні і талановиті, Франко, знаючи 19 мов, перекладав свої твори іноземною. Він опублікував близько 150 статей німецькою мовою і більше ніж 1150 – польською. Все життя Іван Якович працював над іміджем України у світі, над тим, щоб українці пишалися собою. А ще саме він чи не першим серед українських письменників відкрито заговорив про необхідність об’єднати західні та східні землі України і створити одну велику державу.
На лицьовому боці 20-гривневої купюри поруч із Франком написані слова з його вірша, які стали правилом усього життя Івана Яковича: «Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені!» Доповненнями банкноти є також зображення гір, адже Франко родом із Прикарпаття. А на звороті – Львівський оперний театр, названий іменем Івана Яковича. Бо майже 40 років Франко прожив саме у Львові.
Розвінчав міфи кремля про нашу історію
На 50-гривеній купюрі ми бачимо Михайла Грушевського. Традиційно його називають першим президентом України. Але 1918 року, коли Україна зразу після падіння царської росії проголосила свою незалежність, в Українській Народній Республіці просто не існувало посади президента. Керувала державою Центральна Рада, а Михайло Грушевський був її головою.
До речі, Франко та Грушевський жили у Львові в сусідніх будинках. Обоє були дуже працьовитими й талановитими. Тільки Іван Якович розвивав українську літературу, а Михайло Сергійович – досліджував нашу минувшину.
Саме академік Грушевський написав фундаментальну працю, за якою ми вчимося дотепер, – «Історія України-Руси». В десяти томах монографії Михайло Грушевський розповів про розвиток нашої держави від найдавніших часів, чим розвінчав міфи кремля про так звану Малоросію як провінцію росії. Більшовицька москва не пробачила цього Грушевському. Побачивши, що не зможе диктувати йому свої умови, заарештувала, катувала, щоб вибити зізнання з «буржуазного націоналіста». А потім, уже на території росії, український історик раптово захворів і через три дні після операції дивним чином помер.
Тож кожного разу, коли на 50-гривневій купюрі бачитимете портрет Михайла Грушевського, знайте: ця людина зберегла українцям правду про нашу реальну минувшину, за що й поплатилася. А на звороті купюри – будівля, де засідала Центральна Рада, очолювана Грушевським. Саме ця споруда була й на грошах незалежної України часів УНР. Нині в цьому приміщенні – Київський міський будинок учителя. Позаду нього можемо розгледіти образи селянки й робітника – це малюнок із книги Грушевського «Історія України-Руси».
Поліна Костюк
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.