Які любовні пристрасті вирувалив житті відомого композитора
Перша дружина захворіла, друга померла, а з третьою розлучили її батьки.
У час важких випробувань кожен віруючий українець звертається до Господа словами гімну «Боже великий єдиний, нам Україну храни». Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
А чи ви знаєте щось про людину, яка написала мелодію до цього твору? У школі нам би сказали, що Микола Лисенко – видатний композитор, диригент, піаніст, педагог, засновник української музики. Але не менш цікаво зазирнути за лаштунки його слави і подивитися, якою людиною він був. Тим паче, що доля Лисенка сповнена багатьох перипетій і любовних пристрастей!
За серце дівчини змагався з братом
Майбутній композитор народився на Полтавщині у дворянській родині, яка мала козацьке коріння. Тато, Віталій Лисенко, був полковником. Мама займалася домом і сім’єю. Саме вона разом із відомим поетом Афанасієм Фетом дали Миколці початкову освіту.
Далі хлопець навчався у престижній гімназії Харкова, яку закінчив зі срібною медаллю. Вищу освіту здобував спочатку в Харківському, а потім – в Імператорському університеті св. Володимира в Києві, де закінчив природничий факультет і захистив дисертацію на тему розмноження водоростей.
Утім із дитячих літ хлопця манила музика. Іще в школі він почав створювати музичні композиції. Причому перший твір – польку – написав у 9 років. Під час навчання в університеті Лисенко вже диригував студентським хором. Тож, здобувши вищу освіту, переїхав до Німеччини і два роки навчався в консерваторії міста Лейпцига, де й видав свою першу збірку українських пісень. Зауважте – саме українських. Хоча то був період, коли Україна входила до складу російської імперії і для слави та успіху талановитим людям потрібно було зросійщуватися.
Здобувши прекрасну освіту, Лисенко не їде до пітера чи москви робити кар’єру, а повертається до Києва, де береться за музичну творчість і активну громадську роботу, зокрема – збирає українські народні пісні та надає їм сучасного звучання.
Коли йому дозволили поставити у столиці оперу-колядку «Різдвяна ніч», то 30-річний Лисенко був такий щасливий, що під час підготовки дійства буквально днював і ночував у театрі. Серед не менш відомих його творів – опери «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» та релігійний гімн України «Боже великий єдиний».
Не могла мати дітей і просто відпустила
Але творчі люди потребують постійних емоцій, найпрекрасніше з яких – кохання. І його в житті Лисенка вистачало.
Ще коли Микола був підлітком, то зійшовся у любовному двобої зі своїм троюрідним братом Михайлом Старицьким (тим самим, який потім став відомим письменником, автором Гімну «Ще не вмерла»). Хлопці закохалися в одну дівчину на ім’я Текла. Щоб завоювати її серце, Михайло присвятив Теклі вірш, а Микола написав до тих слів мелодію. Після цього хлопці вдягнули парадні гімназійні мундири і пішли до дівчини виконати пісню, що їй присвятили.
Яким був фінал цього любовного трикутника, історія замовчує. Бо далі в житті Лисенка з’являється співачка й піаністка Ольга О’Коннор (вона, до речі, вчила грати на фортепіано Лесю Українку).
Ольга була донькою поміщиків шотландсько-французького походження і родичкою Лисенка. Любов до музики поєднала цю пару попри те, що дівчина була на десять років молодшою.
Закохані обвінчалися та прожили разом 12 років. Причому, їхнє кохання було настільки палким, що Микола присвятив дружині аж 12 творів! Проте внаслідок спадкової недуги Ольга не могла мати дітей. А коли після хвороби втратила голос і можливість співати, то часто перебувала в депресії. Відтак пара вирішила розійтися, але не розлучатися офіційно, аби уникнути судових процесів. Про любов і душевні страждання того періоду Лисенко навіть написав романс «Коли розлучаються двоє».
Овдовівши, закохався в 17-річну
Після цього в житті Лисенка з’являється ще одна Ольга – Липська. Із нею композитор познайомився під час концерту в Чернігові.
Оскільки Микола на той час працював викладачем по фортепіано, то молода панянка попросила Лисенка дати їй декілька уроків. Так між ними зародилося кохання.
Оскільки чоловік не був розлученим, то Ольга приховувала свої стосунки із жонатим. Просто поїхала за ним до Києва і стала жити в цивільному шлюбі. У пари народилося семеро дітей, двоє з яких померли ще маленькими.
Ольга всю себе присвятила сім’ї, дому та підтримці свого талановитого чоловіка. Микола жартома називав її «Права рука та генеральний писар війська Лисенкова».
Однак після 20 років шлюбу у сім’ю прийшла біда. Під час народження сина Ольга, якій було на той час 40 років, помирає. І Лисенко залишається з дітьми сам…
Це був важкий удар. Однак і після такого випробування серце композитора не закрилося для любові. Викладаючи музику в Інституті шляхетних дівчат, 64-річний Микола був дуже популярним в Україні музикантом, цікавим співрозмовником. Відтак мав багато шанувальниць, зокрема – і серед юних вихованок.
Але серце композитора заполонило почуття до однієї з них – Інни Андріанопольської. Дівчині було всього 17-ть. Тож своєю безтурботністю і щирим почуттям до композитора вона ніби повернула Лисенка в його далеку юність.
У тих стосунках, попри різницю в 44 роки, було все: і ніжність, і пристрасть, і несамовиті ревнощі. Адже чимало дівчат прагнуло завоювати симпатію популярного композитора. Тож Інна нікого з них не підпускала до Миколи і навіть посварилася через це з найкращою подругою.
Хтозна, яке би продовження мала ця любов. Адже, попри різницю у віці, такий шлюб цілком міг би скластися. Втім батьки Інни були категорично проти цих стосунків. Вони перевели доньку до іншого міста і влаштували викладачкою музики. Самому Лисенку довелося звільнитися з інституту. І єдине, що лишалося закоханим, – обіймати одне одного словами з листів.
«Кидаюся, не знаходжу місця собі, кусаю губи, задурюю голову чимось іншим – не допомагає, – зізнавався Микола Лисенко в одному з листів, – лізе в стулені очі любий образ, і знову з ним радість і мука кохання…»
Помер Микола Лисенко в листопаді 1912-го від серцевого нападу. Йому було 70 років…
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.