Чи впаде режим путіна слідом за крахом сирійського диктатора?

Кожен диктатор, коли вершить долями мільйонів людей, думає, що він буде правити вічно.

Задля цього діє методом батога і пряника. Пряники роздає тим, хто його любить і без мук совісті виконує найстрашніші злочини. А всім решті дістається батіг, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Усі вони були впевнені, що правитимуть вічно

Згадаймо несусвітню жорстокість московського диктатора Івана Грозного, який із 13 років почав страчувати «неугодних», а на старості вбив навіть власного сина.

Чи візьмімо до прикладу Сталіна, який убивав людей мільйонами і ввів країну в такий страх, що навіть наближені до кремля здригалися від кожного звуку, бо щомиті могли бути схоплені і розстріляні.

Те саме відбувається нині в росії. Ті, кому вдалося звідти втекти, зізнаються: країна перетворилася на величезну тюрму, де за ґратами опиняються всі, хто посміє щось «вякнути» проти дій путіна.

І те саме донедавна відбувалося в Сирії. Щойно Асад утік до москви, як по всій країні одну за одною почали знаходити багатоповерхові тюрми з тисячами в’язнів та масові поховання закатованих. Лише на одному з них віднайшли рештки приблизно 100 тисяч (!) людей. І таких місць у Сирії не менше від п’яти.

Режим януковича діяв за тим же принципом, тільки ще встиг розгорнути масштаби каральної операції. Згадайте, скільки під час Революції гідності було викрадено людей, скільки з них піддавалися тортурам, зокрема – й показовим, скільки було вбито. Все це робилося, аби викликати страх у народу і змусити «поховатися по норах».

Тобто всі диктатори, які свідомо йшли на злочин проти народу, робили це насамперед тому, що були впевнені: їм усе можна і ніхто їх за це не покарає. Але що нам каже історія?

Смерть приходила за кожним

Якщо повернутися до Івана Грозного, то він помер у віці 54 роки від тривалої хвороби (одна з версій – від сифілісу). Але сконав цей тиран під час гри в шахи. Тому чимало істориків сходяться на думці, що Грозного насправді отруїли наближені до нього піддані. І не врятувало царя навіть те, що на троні він сидів аж 50 років, тобто з раннього дитинства.

Схожа ситуація зі Сталіним. Він теж вважав, що за 31 рік правління надійно взяв владу у свої руки і буде правити «тюрмою народів» до глибокої старості. Але вмер у 74 роки. За офіційною версією – від крововиливу в мозок (інсульту). Хоча частина дослідників схильна вважати, що Сталіна також отруїли. Причому – його ж оточення. Адже Сталін постійно проводив «чистку» наближених до себе, і всі вони втомилися жити в страху й чекати своєї черги на страту.

А згадаймо румунського диктатора Чаушеску, який на посаді генсека і президента керував країною 24 роки, довів народ до зубожіння, вирішив придушити повсталих людей і 25 грудня 1989-го його разом із дружиною розстріляли зразу після вироку суду.

Незавидний кінець чекав і югославського диктатора Мілошевича, який із 1980-х років був на верхівці компартійної влади Сербії, 1997-го став президентом Югославії, куди входили Сербія та Чорногорія. 1999-го йому висунули звинувачення у воєнних злочинах та геноциді, скоєних у Косово. У жовтні 2000-го був повалений злочинний режим Мілошевича, а його самого через вісім місяців передали воєнному трибуналу в Гаазі. Кінець правління був ганебним: диктатора знайшли мертвим у камері тюрми Гаазького трибуналу. Це сталося в березні 2006-го.

На той момент в Україні вже відбулася Помаранчева революція. І думаю, доля Чаушеску та Мілошевича не могла не вплинути на рішення тодішньої української влади заборонити силовий розгін людей і застосування зброї.

А от Янукович та його почет або погано вчили історію, або були надто впевнені, що прийшли «всерйоз і надовго». Тож одразу після масових розстрілів у центрі Києва втікали до москви, підібгавши хвости. Бо боялися повторити долю Чаушеску та Мілошевича.

Тепер ось – черговий диктатор Сирії втік, щоб не бути вбитим, як диктатор Лівії Каддафі. Родина Асадів керувала країною понад 50 років. 29-ть правив країною батько Башара – Хафез. А коли помер – владу перебрав його син.

Завдяки російським грошам і російській армії Башар Асад керував країною 24 роки. Оскільки був повністю залежним від москви, то саме в Сирії режим путіна розмістив свої військові бази, щоб контролювати ситуацію на африканському континенті. А це і нафтові потоки, і видобуток алмазів, і виробництво наркотиків, яке приносило космічні прибутки як Асаду, так і путінському режиму.

Та, коли Україна ослабила росію, перемоловши немислиму кількість зброї та військових, сирійський диктатор повторив долю Януковича: підібгав хвоста і з тоннами грошей утік до росії. Режим, який пів століття тримав у страху усю країну, впав за 11 днів.

Тріщини пішли: коли ж упаде кремль?

«А коли ж упаде режим путіна?» – запитаєте ви.

Доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань в інтерв’ю телеканалу «Перший Західний» зазначив, що прогнозувати час падіння режиму путіна вкрай складно.

«За часів Радянського Союзу ми теж не могли передбачити, що колапс відбудеться протягом трьох днів. Щодо Януковича – це розтяглося в часі, але теж достатньо швидко все відбулося, –  сказав Олексій Гарань. – Але в путіна, на жаль, іще є певний запас міцності. І багато чого залежатиме від того, що йому вдасться досягти на полі бою. Якщо він вийде, скажімо, на адміністративні кордони Донбасу, то може це представити як певну перемогу і досягнення своєї мети». Іншим важливим фактором професор називає позицію Трампа і рішення США про розширення санкцій проти рф, які теж можуть суттєво вплинути на перебіг подій.

Натомість політична експертка Тетяна Станова вважає, що крах Асада хоч і похитнув путіна, але зробив його менш схильним іти на компроміс у відносинах із Україною. Схожа риторика і в аналітичній статті CNN. Мовляв, путін уже давно вважає себе втягнутим у протистояння із Заходом, йому загрожує ордер Міжнародного кримінального суду за воєнні злочини в Україні, і відсторонення Асада від влади може зробити позиції путіна більш жорсткими.

Однак беззаперечний і той факт, що вплив росії у світі похитнувся. Цим можуть скористатися її країни-сусіди. Грузія та Молдова вже намагаються позбутися впливу кремля, що продемонстрували вибори 2024 року. Чи скористаються слабкістю росії білоруси – побачимо 26 січня, коли там відбудуться вибори президента. Однак лукашенко вже боїться повторити долю Асада і тому погрожує ядерною зброєю, яку до країни нібито завезли з росії і тримають напоготові.

Хоча в підсумку можна чітко сказати одне: режим путіна тріщить по швах. Так, він іще міцний. Бо надто потужно російська пропаганда промиває мізки своїм громадянам і надто великою є армія поліції, яка захищає владу росії від народу росії.

Втім жодна диктатура, наскільки б міцною вона не була, не трималася вічно. Питання тільки, як швидко вона рухне у ХХІ столітті?..

Оксана Бубенщикова

На фото svoboda: чи потягне Асад путіна  на дно?

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.