Чим небезпечний стрес і як перевірити своє здоров’я?

Більшість військових, які зараз на передовій чи повернулися звідти, мають психологічні проблеми через усе пережите й побачене. Ці проблеми називають узагальненим терміном «посттравматичний стресовий розлад», скорочено – ПТСР.

Діагностують його й у цивільних, які пережили важкі моменти в житті: обстріли, катування, зґвалтування, втрату близької людини, - йдеться у газеті «Твій вибір».

За даними Міністерства охорони здоров’я України, 2023 року кількість пацієнтів з ПТСР зросла майже в чотири рази порівняно з 2021-м, за перші два місяці 2024-го цей діагноз встановлено фактично такій же кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік.

А скільки людей зі стресовими розладами не йдуть до спеціалістів, бо не знають, що це лікується? А скільки свідомо не лікуються, щоб їх не вважали психами? Тож розмова із лікаркою-психіатринею МО ЛМТГ Юлією Даців точно буде актуальною для кожного з нас.

Юліє Володимирівно, зараз чи не кожен українець проживає якісь стресові ситуації, пов’язані з війною. Але чи в усіх розвивається посттравматичний стресовий розлад ПТСР?

– Ні, не в усіх. Це залежить від багатьох факторів, включаючи індивідуальні особливості, рівень стресу, який був пережитий, наявність підтримки від близьких та доступу до психологічної допомоги.

Хто більше схильний до стресових розладів?

– Насправді ПТСР може виникати у будь-кого. Але за статтю більш схильні до посттравматичного стресового розладу жінки (особливо після випадків сексуального насильства). За віком – молоді люди, бо в них інтенсивніша реакція на стресові ситуації і може бути менш розвинута стратегія самозаспокоєння. А за професією більший ризик розвитку ПТСР мають військовослужбовці, пожежники, поліцейські та медичний персонал.

Які події в житті (окрім тих, що пов’язані з війною) зазвичай викликають ПТСР?

– Фізичне насильство: напади, побиття, будь-які форми насильства; ДТП; глобальні катастрофи: потужні землетруси, урагани, повені, пожежі тощо.

Чому в одних і тих же ситуаціях у когось виникає стресовий розлад, а в когось ні?

– Не існує однозначної відповіді на це питання. Одні люди мають більш вразливу нервову систему, інтенсивніші емоції. Також дослідження показують, що в нашому організмі є гени, які роблять людину більш схильною до гострої реакції на події, – тобто маємо спадковий фактор. Ризик розвитку стресового розладу зростає, якщо в минулому людина вже мала ПТСР. Ну, і впливає вміння людини себе заспокоїти, перегорнути «важку» сторінку життя й не зациклюватися на минулому.

Які зміни в поведінці сигналізують про наявність стресового розладу?

– Про розвиток ПТСР можуть свідчити постійні страх, нервозність, напруженість, надмірна обережність або панічність. Людина весь час прокручує в голові травматичну подію, про цю подію їй нагадують звуки, запахи, образи. Іноді їй здається, що зараз це знову станеться. Часто людей із ПТСР мучать безсоння, кошмари, людина вві сні знову й знову проживає травматичну подію. Вона не завжди хоче про це говорити, буває навіть – заперечує, що з нею таке було. Іноді відгороджується від людей, навіть найближчих. Якщо такі симптоми тривають більше від місяця і покращення нема, треба звертатися до фахівця, щоб не задавнювати проблему й не допустити ускладнень.

Тим паче, що йдеться не лише про психоемоційне, а й фізичне здоров’я.

– Так, посттравматичний стресовий розлад переростає у хронічний стрес, який, у свою чергу, призводить до постійних головних болів, розладів сну, розвитку серцево-судинних захворювань: аритмії, підвищеного кров’яного тиску, ішемічної хвороби серця. Хронічний стрес може спровокувати появу виразкової хвороби шлунка, синдрому подразненого кишечнику, навіть цукрового діабету другого типу, який лишається з людиною на все життя. Тому регулярне лікування ПТСР і підтримка близьких можуть знизити ці ризики та покращити загальне самопочуття.

Чимало людей замість звернутися до спеціалістів, лікують себе  алкоголем. Які це може мати наслідки?

– Люди вживають спиртне, бо воно притуплює роботу головного мозку, через що у стані сп’яніння зменшуються відчуття тривоги чи напруги. Але насправді проблема нікуди не зникає. Щойно людина тверезіє, як симптоми ПТСР повертаються до неї з іще більшою силою: збільшуються тривожність і депресія, посилюються нав’язливі спогади, порушується сон. До психологічних проблем додаються фізичні: розвиваються або загострюються захворювання печінки, серця, судин, збільшується ризик інсультів та інфарктів (бо від алкоголю підвищується артеріальний тиск), з’являються неврологічні порушення (погіршення пам’яті, уваги, мислення). Фактично людина стає залежною від алкоголю, руйнує свої стосунки із сім’єю, друзями (а без їхньої підтримки важко подолати першопричину всіх бід – ПТСР). У такому стані людина не зможе працювати, всі гроші пропиватиме – і отримає ще й фінансові проблеми.

Іноді після пережитого людину переслідують думки про самогубство. В такому разі можуть допомогти рідні чи краще йти до спеціаліста?

– Близькі обов’язково мають підтримати, але в разі такої кризи потрібна негайна консультація спеціаліста, а після неї – комплексне лікування. Зауважу, що, крім суїцидальних думок, до лікаря слід звернутися й у випадках, коли людину переслідують тривожність і панічні атаки, постійний смуток, зниження інтересу до життя, гнів і дратівливість, відчуття безнадійності, які тривають більше від двох тижнів. Не обійтися без допомоги спеціаліста, коли людина самоізолювалася, зловживає алкоголем чи наркотиками, змінила харчові звички, має проблеми зі сном, пам’яттю, увагою.

А до кого звертатися? Багато ж хто соромиться свого діагнозу, вважаючи себе психом (хоча насправді то зовсім не так).

– Сором або страх того, що скаже оточення, є поширеним явищем. Але насправді ПТСР – це психічний стан, який може трапитися з будь-ким, хто пережив серйозний травматичний досвід. Лікування цього розладу є звичайною практикою, і воно не робить людини «психом». Навпаки, звернення по допомогу – це ознака відповідальності за своє здоров’я, за сім’ю та стосунки в ній. Відтак звертатися потрібно до психіатра та психотерапевта, оскільки лікування має бути  комплексне та індивідуальне.

Чи завжди треба лягати в лікарню, пити таблетки?

–  Ні. Вибір лікувальної стратегії залежить від тяжкості симптомів, загального стану пацієнта й того, який ефект дають різні методи лікування.

Наскільки безпечні препарати, які впливають на психіку?

– Головне – приймати їх за показаннями та під контролем лікаря. Як і будь-які медичні препарати, вони можуть мати побічну дію. Але для того лікар регулярно оцінює стан пацієнта, щоб уникнути можливих ускладнень.

Через скільки часу від початку лікування вже стає легше?

– Це залежно від тяжкості симптомів, тривалості розладу, методів лікування та індивідуальних1 особливостей людини. Тому лікування ПТСР загалом може тривати від кількох місяців до кількох років.

Повне одужання можливе чи важкі спогади переслідуватимуть усе життя?

– Повне одужання можливе. Але, знову ж таки, на це впливає тяжкість травми, час звернення за допомогою, методи лікування й індивідуальні особливості людини. Для деяких людей ПТСР може стати керованим розладом і більше не впливатиме на повсякденне життя. А хтось може й надалі згадувати про травму, але навчиться справлятися з нею так, аби нормально жити.

Яких помилок найчастіше припускаються рідні при спілкуванні чи догляді за людиною з ПТСР?

– Неправильно казати «усе це в твоїй голові» або «просто забудь про це». Від таких слів людині здається, що її переживання не важливі близьким, тому від цього стає ще більш боляче, виникає бажання відгородитися від усіх. Фрази на кшталт «пора рухатися далі» або «чому ти ще не одужав/ла?» можуть створити відчуття провини й додаткового стресу. Нагадування про травматичні ситуації або обставини теж здатні призвести до емоційного зриву.  Правильна підтримка потребує від рідних готовності слухати й намагання зрозуміти, через які випробування довелося пройти. Рідні повинні створити середовище, в якому травмований відчуватиме себе прийнятим і почуватиметься в безпеці.

Що ще, крім підтримки рідних і лікування у спеціаліста, полегшує стан людини з ПТСР?

– Допомагають взаємодія з тваринами, заняття спортом, хобі. Важливо знайти те, що приносить задоволення і відволікає від важких думок: риболовля, пасіка, рукоділля, робота в саду, зустрічі з друзями, волонтерство. Позитивно впливає на психологічний стан сонячна погода. Якщо надворі мряка, можна додати до інтер’єру вазонів, яскравих кольорів, слухати приємну музику, малювати яскравими фарбами. Поліпшувати настрій і додавати спокою можуть запахи ванілі, цитрусових, лаванди. Це здається дрібницями, але воно також діє. І ці поради, до речі, не лише допомагають подолати наслідки ПТСР, а й використовуються для його профілактики.

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Здоров'я, війна з Росією, Лікарі, луцьк, Волинь