Як Шмигаль прокоментував історичні розбіжності з Польщею

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав під час пресконференції, - пише hromadske. Однак під час війни цей напрям співпраці не є пріоритетним.

За його словами, країни мають спільну історію як з «переможними» сторінками, так і «сумними». Про останні, на думку прем’єра, «треба говорити відверто, правдиво, але спокійно».

Ці питання обговорювали під час зустрічі з польським прем’єром Дональдом Туском під час його візиту до Києва, а Український інститут національної пам’яті веде «постійний діалог» із відповідними польськими інституціями.

Тому, запевняє Шмигаль, обидві країни будуть надалі рухатися на цьому треку, «щоб нашою історією не маніпулювали вороги».

«Хотілося б дуже швидко це розв’язати. У нас були пропозиції все на все обміняти, домовитися, вирішити одним блоком і взагалі закрити цю сторінку наших дискусій», — розповів очільник українського уряду й додав, що з обох боків є «певний прогрес», але в час війни він, мовляв, не є пріоритетом.

До слова, у роки Другої світової війни, в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії у минулі роки та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас в Україні подібних підрахунків не проводили.

У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.

А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».

Уже цього року міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Що саме він має на увазі під «розв’язанням» — польський міністр не уточнив.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.