Навіть старість може бути красивою: але як її такою зробити?

Дивишся часом фотографії пенсіонерів-іноземців чи переглядаєш якісь передачі про життя за кордоном – і дивуєшся: ну, як цим людям вдається навіть у поважному віці мати гарну шкіру, густе волосся, щасливу посмішку і радість в очах? І чи можуть наші, українські пенсіонери, попри війну, мізерні пенсії та щоденні сумні новини, знаходити радість у житті?

Щоб знайти відповідь на ці запитання, до розмови я запросила практикуючого психолога Жанну Роюк. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

– Пані Жанно, знаю, ви активно співпрацюєте з пенсіонерами. За вашими спостереженнями, чи може старість бути красивою?

– Так, красива старість – а саме так я називаю активне життя після 65 років – існує. І не лише серед літніх людей Європи, США, Японії. Часто в розмовах із нашими пенсіонерами чую, що за кордоном є все: пенсії, держава турбується, продукти якісні, клімат, а у нас – нічого. Але повірте, це упереджена думка, стереотип, який обезцінюють наше і возвеличують чуже. Головне – не ЩО вони мають, а що вони   

РОБЛЯТЬ, аби так жити – активно, повноцінно. Ось що ключове.

– Тобто ви хочете сказати, що в українців точно такі ж можливості для щасливого життя, як і в іноземців?

– Якщо ми говоримо про гроші, то у розвинених країнах люди собі самі накопичують на пенсію. Хто так робив – на старість має достойну фінансову підтримку. Клімат, екологія? Можливо, вони в нас й інші, але я б не сказала, що гірші. В Україні природа дає чудові умови, щоб бувати на свіжому повітрі, щодня рухатися. Якщо людина з недостатньою фізичною активністю хоча би замінить собі ввечері телевізор на прогулянку, то вже відчує різницю! А щодо продуктів, то і на ринку, і в магазинах, і у власних господарствах ми маємо всього вдосталь. Головне – їсти більше овочів, фруктів, каші, а менше – м’яса, солодкого, смаженого. І, звичайно, – пити достатньо води.

– Це ви говорите про тіло. А як піклуватися про ментальне (психологічне) здоров’я?

– Основне, чим відрізняються активні здорові красиві люди в будь-якому віці, – це позитивний настрій, поміркованість, уміння спокійно реагувати на виклики долі й долати труднощі. І найголовніше – любов до життя, цікавість, бажання щось нове почути, прочитати, побачити. Жити повноцінно – це і спілкуватися з ровесниками, і займатися творчістю, і рухатися, і навіть подорожувати…

– Але ж де людям старшого віку взяти на все енергію?

– Треба ставити собі мету і не просто бажати, а щось конкретно робити для її втілення. Ось основне правило, за яким має діяти активна людина. Часто люди шукають собі виправдання: от, мовляв, якби я був молодим... Але зараз немає вікових обмежень для хвороби чи смерті. Це хибна думка. Недуга чи біда не запитують, скільки тобі років. Просто в молодшому віці легше видужати, легше боротися за себе. А з віком потрібно шукати поміч для організму. Це, знову ж таки, рух, повітря, вода, харчування, багате вітамінами й мікроелементами, і позитивний підхід до життя.

– Хтось із читачів може нам зараз закинути: мовляв, добре вам, молодим, таке казати.

– Повірте, все, що раджу, я беру з власного життєвого досвіду. Із концепцією здоров’я, наприклад, я познайомилася ще 20 років тому, коли лікувалася голковколюванням. Це древня китайська традиційна медицина, якій 10 тисяч років.  Китайці вважають, що насправді наш організм геніальний. Він сам відновлюється, зцілюється (заростають рани, розсмоктуються рубці). Йому лише потрібно допомогти!

– Яким чином?

– Допомога організму, щоб він був здоровим, включає очищення від токсинів і шлаків, підтримку вітамінами й мікроелементами. Особливе місце посідає вода. Чому? От уявіть, що наше тіло – це наш дім. Що буде з житлом, якщо його не прибирати місяць, пів року чи десятиліттями? Уявляєте, що буде робитися всередині? А чи можна прибрати дім без води? Складно. Тепер скажіть, чи просто відчистити засохлий бруд без спеціальних засобів? Звичайно, ні.

А тепер уявіть свій дім після генерального прибирання. Господині кажуть, що навіть дихати стає легше. А якщо зробити в домі ремонт? Уявляєте, яка буде краса! Те саме і з нашим організмом. У ньому треба підтримувати чистоту, робити вологе прибирання, а час від часу – й ремонт.

– До речі, так само можна порівняти наш організм із автомобілем. Він теж потребує і якісного пального, і очищення фільтрів, і регулярного техогляду. Бо поки новий – їздить добре, а чим старіший – тим більше барахлить. Але повернемося до нашого тіла: особисто ви чим очищаєте організм?

– Я знайшла собі таку систему очищення, яка справді допомагає мені відновлюватися. А підібрати її спонукали проблеми зі здоров’ям. Ще три роки тому я була заробітчанкою. Працювала тяжко, контактувала з хімічними препаратами. Врешті відчула, що більше не витримую. Взяла відпустку, повернулася до України. І тут почалось!.. Здала аналізи – лікарі кажуть, усе нормально. Та я розумію, відчуваю – зі мною щось не так. А через рік, як грім серед ясного неба, –  страшний діагноз…

– Уявляю ваш стан: молода жінка, спортивної статури, фактично нічим не хворіла. А тут таке…

– Мені запропонували радикальний метод лікування – операцію. І хоча я розумію: сучасна медицина досягнула надзвичайного розвитку, але якесь внутрішнє чуття казало мені не спішити з хірургічним втручанням. Тому, розуміючи всі ризики й можливі наслідки, я таки прийняла виклик долі і пішла по шляху цілительства – очищення та відновлення організму на різних рівнях: тіло і душа.

– Що саме ви тоді робили?

– Я прочитала багато літератури про цю хворобу, тому знала, що треба відмовитися від певних продуктів. Оскільки хвороба отруювала мій організм, то я очищувала його від токсинів, шлаків. А ще звернулася до колег-психотерапевтів, щоб знайти ментальну причину моєї хвороби.

– І якою вона була?

– Це виявилися стреси, внутрішні конфлікти, страх, інші важкі почуття. Але все це в минулому. І сьогодні я навіть вдячна долі за таке випробування. Бо зрозуміла: будь-яка хвороба – це духовний урок. Тіло болем починає кричати людині: «Ти щось робиш не так!» А ми вже самі обираємо: ігнорувати цей крик чи почути його й діяти. І саме від цього вибору буде залежати результат, який потім отримаємо.

– Тобто позбавлення від тілесних хвороб ви вважаєте неможливим без одужання душі?

– Це не тільки я вважаю, це ще древній мислитель Сократ казав: «Не можна лікувати тіло, не лікуючи душі». Якщо вдарити молоточком по руці – за тиждень-другий рана загоїться? Звичайно! А якщо хтось битиме людину молотком щодня? Ніякі ліки, креми, пігулки не допоможуть загоїти цю рану! От і виходить, що у невиліковної хвороби є глибока причина. Її треба знайти! Недарма китайські лікарі стверджують: «Якщо знайти й усунути причину хвороби – зникне і сама хвороба». До речі, якщо хтось із читачів має проблеми, які не може вилікувати традиційними методами, я готова поділитися своїм досвідом. Так що телефонуйте1 – 096 80 80 247.

– Дякую за відверту розмову.

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.