У 100 років українець встановив три світові рекорди!
Нещодавно на Київщині відбулися всеукраїнські змагання з плавання серед членів клубу «Мастерс».
Їх учасником став і 100-річний Георгій Чижевський із Вознесенська, що на Миколаївщині. Ба більше, чоловік встановив три світові рекорди з плавання брасом у своїй категорії!
Як вдається чоловікові в такому поважному віці тримати себе в чудовій фізичній формі? Своїми секретами довгожитель поділився із «Суспільним», - йдеться у газеті «Твій вибір».
Дистанцію здолав за 8 хв. 47 сек.
На запитання, де займається плаванням і чи відвідує басейн, Георгій Чижевський каже: «Я прокидаюся зранку і вже починаю тренуватися – віджимання, прижимання роблю. Тому мені плавати не треба. Так «нароблюся» на суші, що пропливу не 200, а 500 метрів».
Хоча незадовго до всеукраїнських змагань поважний спортсмен травмував ногу, втім зійти з дистанції собі не дозволив. Щоб подолати відстань у 50, 100 та 200 метрів брасом, 100-річному чоловікові знадобилося 8 хвилин 47 секунд.
«Я фінішую, а зал як ускочить: «А-а-а-а!» Звісно, дуже задоволений, що мене так зустріли глядачі», – усміхається спортсмен.
На запитання, чи не важко було встановити рекорди відразу на трьох дистанціях, Георгій Чижевський зізнається: «Мені легше плавати, ніж ходити. Я краще пропливу кілометр, ніж буду йти 200 метрів. Бо, коли у воду заходжу, я відпочиваю».
Згадуючи ті часи, коли навчився плавати, довгожитель розповідає: «Мені тоді було десять років. Тренерів не мав. Тому сам себе навчив плавати. Став у воді. Хвилююся. Ззаду підходить хлопець такий великий – і «плюх» мене. Я давай ногами бовтати – і виплив на поверхню. Я потім на спину ліг і відчуваю, що пливу, – згадує пан Георгій. – А от бойовий дух я загартував, коли воював у Другій світовій».
Пішов би на фронт, але здоров’я вже не те
Аби в поважному віці мати гарну фізичну форму та світлий розум, довгожитель радить постійно займатися саморозвитком.
«Колись я грав у театрі, писав вірші, був тренером. Один із моїх вихованців загинув, захищаючи Україну під час повномасштабного вторгнення. Гарний був спортсмен, атлетично складений. Як Бог. Людина-знахідка для скульптора. Вже й весілля в нього мало бути, мене запросили як гостя. Але в перші ж дні великої війни мій вихованець загинув. Лише встиг отримати звання лейтенанта. А що ж вдієш, коли війна?..» – зітхає оповідач.
Із новин бачачи, що витворяють російські окупанти в Україні, чоловік шкодує, що через власний вік не може піти на фронт. Тому робить для України те, що йому під силу.
«Я поставив собі завдання всім показувати: дивіться, які ми, українці! 12 світових рекордів я встановив: чотири золоті, чотири срібні медалі виборов на першостях світу, – не без гордості каже чоловік. – А тепер, у 100 років, поставив іще три світові рекорди! Буду над собою працювати, щоб і далі прославляти Україну!»
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.