Був закатований Сталіним, бо надто любив Україну
Український учений Агатангел Кримський володів майже 60 мовами, знав усі наші діалектні особливості і зробив значний внесок у розвиток україністики.
Він народився у російськомовній сім’ї. Батько, татарин з білоруським корінням, був вчителем історії й географії, автором краєзнавчих книжок. Мати мала польсько-литовське походження. У юності Агатангел розвивав любов до України під впливом творів Лесі Українки. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
У віці 19 років він почав листування з Іваном Франком. У 23 йому пропонували посаду на кафедрі русько-української філології у Львівському університеті. У 24 роки, коли Кримський був студентом московського Лазаревського інституту східних мов, він опублікував свою збірку оповідань «Повістки і ескізи з українського життя» у Коломиї, де з’явилася перша частина його майбутнього роману «Андрій Лаговський». У 25 років, після складання магістерських іспитів з філології, Кримського відрядили до Лівану та Сирії для вивчення сучасної арабської мови та роботи над рукописами. Там він написав свою єдину збірку поезій «Пальмове гілля» та «Бейрутські оповідання».
Агатангел Кримський довів, що українська мова існувала вже в XI столітті як самостійна, чітко виражена та індивідуальна мовна одиниця. Цю позицію він сформував на підставі унікальних наукових досліджень.
Агатангел Кримський – автор першої в світі історії арабської літератури в п’яти томах, чотиритомної «Історії Туреччини та її письменства», а також «Історії Персії та її письменства», наукових досліджень. Творча спадщина Кримського-сходознавця налічує 26 томів. Агатангел Кримський вважається одним із найвидатніших лінгвістів у світі, який спеціалізувався на санскриті, східних і західних мовах.
У 1918 році він переїхав до Києва для заснування Української академії наук і став її Неодмінним секретарем і одночасно головою 1-го історико-філологічного відділу Академії (1918 – 1929).
За ініціативою Кримського в 1918 році Українською академією наук було створено Комісію живої української мови з метою розробки українсько-російського словника. Під керівництвом і за його участю були складені «Найголовніші правила українського правопису» у 1921 році.
Початок тривожних подій для Агатангела Кримського настав у 1928 році. Уряд не затвердив Вернадського на посаді секретаря академії.
Під час слідства у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» Агатангела Кримського не заарештували, бо так і не вибили свідчень проти нього від його особистого помічника й секретаря. Але тільки в 1937 році до хворого, напівсліпого академіка проявили милосердя і дозволили йому працювати в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні. Хоча ярлик «українського буржуазного націоналіста» залишився з ним, і навіть загострився: у липні 1941 року він був заарештований, звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності та засланий у в’язницю НКВС у Кустанаї (Казахстан). 25 січня 1942 року вчений і поет помер у лазареті цієї в’язниці. Його місце поховання досі не встановлене.
Підготувала Ірина Світляковська
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.