«Хай Бог їй буде суддя…»

«Господи, що зі мною робиться?..» – прошепотіла Неля. Вона відчула, що ось-ось знепритомніє. Прямо тут – посеред вулиці. Але жодної людини, щоб покликати на поміч. Жінка з останніх сил спробувала дійти до лавки. Втім на пів дорозі в очах потемніло, закрутилися зірочки і…

…Коли Неля розплющила очі, біля неї сиділи люди в білих халатах, а вий сирени казав: вони мчать у «швидкій». Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

– Що зі мною? – запитала Неля.

– Після обстежень дізнаємося. А поки лежіть спокійно, – відповіла лікарка.

Після того Неля знову знепритомніла. Ніби крізь сон, вона бачила, як її каталкою чимдуж везуть коридором. Далі засліпило яскраве світло. Жінка ще подумала: «То я на операції чи вже на ТОМУ світі?» А потім вона піднялася над своїм же тілом, побачила саму себе, над якою схилилися хірурги. «Розряд. Іще розряд», – скомандував лікар. А Неля дивилася на це і думала: «Це я що – вже померла?..» В ту мить душа відчувала таку легкість! Хотілося летіти вище й вище. «Але ж мій син, онучка?! – запульсувала думка. – Я не можу їх покинути!» І після цього душа стала опускатися до тіла. «Розряд. Іще розряд», – скомандував лікар. «Пульс відновився!» – сказала медсестра. І всі в операційній полегшено видихнули…

Розмова в палаті

Після хірургічного втручання Нелю поклали в реанімаційне відділення. Але її стан пішов на поправку. Тож, як тільки дозволили лікарі, жінку прийшли провідати син із онучкою.

– Мамо, як ти нас налякала, – з порогу кинувся до Нелі Олексій.

– Бабусю, а ти не вмлес? – обережно підійшла до ліжка трирічна Оксанка.

Неля аж заплакала. Бо син із онучкою – то єдине, що в неї лишилося після загибелі чоловіка і смерті невістки під час пологів.

– Не вмру, моя квіточко. Бо ж як я без вас? – усміхнулася Неля.

– Мамо, але ж я просив тебе поберегтися. А ти то грядку сапаєш, то кущі підрізаєш, – став «відчитувати» Олексій. – Давай, наймемо садівника – і хай він тим займається?

– Вже ми гувернантку взяли. Тільки ходжу переробляю за нею.

– А ти не переробляй. Маєш зауваження – покажи, і хай виконає так, як ти хочеш, – повчав Олексій.

– Та вона ж іще молода, толком нічого не знає, – стала Неля виправдовувати дівчину, яку вони взяли помагати по дому.

– Я поговорю з нею. Але ти мені краще скажи, як твоє здоров’я?

– Та зараз ніби нормально. Тільки перед тим щось мені таке робилося. То нудило, то голова крутилася, то справа під ребрами боліло. А оце ж зранку я вибігла на базар купити розсади. Та бач – не дійшла.

– Бо тобі ж усе треба встигнути, – знову став виховувати син. – А ти ще й постиш, майже нічого не їси.

– Як нічого? Он гувернантка Валя такі рибні котлети десь купила. Оксанка не схотіла їх їсти. То я собі кожен день їх на парі готувала.

– Ну, хоч якийсь толк із тої гувернантки. А то вже хотів її звільняти, – усміхнувся Олексій.

– Вона, до речі, дзвонила мені сьогодні, – зауважила Неля. – Питала, як почуваюcь. Бачиш, переживає. А ми її ганимо.

Рішення прийнято

Побалакавши, Олексій із маленькою Оксанкою пішли додому. А десь через годину зателефонувала Валя. Знову стала щебетати Нелі в трубку, як за її здоров’я переживає.

– А лікарі не казали, що б то могло з вами статися? – поцікавилася гувернантка.

– Ще ні. Взяли повторно кров на аналізи. Бо якісь у них там сумніви виникли.

– Ну, як будуть результати, то ви дзвоніть. А то хвилююся за вас, – додала Валя.

– Добре, дитино, дякую тобі, – усміхнулася Неля у відповідь. – Поки я в лікарні, ти мені за внучкою приглядай. Щоб не було, як тоді, коли ти її хотіла чипсами нагодувати.

– Я і з першого разу зрозуміла, – процідила крізь зуби Валя. – На все добре.

Неля поклала трубку і задумалася: що ж їм робити з такою гувернанткою? Взяла її на роботу, бо пошкодувала, що сирота, ще й далека родичка. А та дівка ну геть безтолкова. І нічого їй не скажи. «Ні, тримати таку помічницю – то вже легше самій усе зробити, – врешті вирішила Неля. – Поки я в лікарні – хай допрацьовує. Але як тільки мене випишуть, так і скажу їй: «В тебе, Валю, є місяць підшукати нову роботу». Бо то все одно, що тримати змію у хаті: тільки й дивися, щоб не вжалила».

Дивне отруєння

А Валя ніби читала думки своєї господині. Бо по три рази на день видзвонювала до хазяйки в лікарню: розпитувала про здоров’я, звітувала, що сьогодні робила по дому, як доглядала за Оксанкою.

– Мамо, а ти щось казала нашій гувернантці? – запитав Олексій, прийшовши після роботи провідати Нелю.

– Та ні, – знизила плечима жінка. – А ти теж помітив, що вона стала якась не така?

– Ага. Ходить напружена. Про щось постійно думає. Може, відчуває, що хочемо її звільнити? І щоразу допитується, як твої аналізи, – зауважив Олексій.

– А до речі: ти говорив про це з лікарями?

– Говорив. Вони не можуть зрозуміти, звідки в тебе настільки сильна інтоксикація організму, що пошкоджено не тільки печінку, а й інші внутрішні органи. Таке враження, що організм тривалий час піддавався дії отрути невідомого походження.

– От і мене лікарі розпитували, чи могла я мати контакт із токсичними речовинами, – дивувалася Неля. – Хоча я ж фактично весь час удома. Ходжу на базар, до магазину, з малою гуляти. Їм, п’ю те саме, що всі. То де ж я могла отруїтися?..

Коли через тиждень прийшли точні аналізи, вони підтвердили: Неля таки зазнала отруєння. А от як та де – з’ясувати належало поліції.

Зникла гувернантка

Коли розпочалося розслідування, Нелю вже виписали додому.

«Так-так, я завтра буду вдома. Можете приходити і перевіряти все, що вважаєте за потрібне», – сказала вона поліцейському, коли той подзвонив і попередив про необхідність провести слідчо-оперативні дії.

– А це що – в нас обшуки будуть проводити? – почувши розмову Нелі, запитала Валя.

– Та щось таке.

– До речі, ви зможете завтра побути з Оксанкою, бо мені треба деякі свої питання вирішити?

– Щось зі здоров’ям? – поцікавилася Неля. – Бо ти якась дуже бліда.

– Так, недобре почуваюсь. Тому хочу на прийом до лікаря записатися.

– Звичайно. Я побуду з малою, – відповіла Неля.

Після тієї розмови Валя взялася за генеральне прибирання: все вимивала, кожну поличку витирала – бо ж, пояснювала, Пасха на носі і всюди має бути порядок.

Наступного дня поліцейські, як і домовлялися, прийшли провести слідчо-оперативні дії. Детально розпитали в Нелі, з ким вона останнім часом контактувала, де була, що їла, пила. «А ми можемо поспілкуватися з вашою гувернанткою?» – поцікавилися. «Звісно. Правда, вона на сьогодні відпросилася. Але зараз я передзвоню, уточню в неї», – сказала Неля, стала набирати номер Валі. Проте у слухавці почула: «Даний номер телефону не обслуговується».

Те, що з’ясували слідчі, стало шоком

Те, що для Нелі було непорозумінням, для поліцейських стало ниточкою, яка врешті привела їх до розв’язки. Правоохоронці знайшли неспростовні докази того, що гувернантка намагалася отруїти господиню дому, в якому працювала.

Неля не могла в те повірити. Тим паче, що таке скоїть далека родичка, яку вони із жалю взяли на роботу.

Хоча все виявилося дуже логічним… Сирота Валя все життя мріяла вибратися зі злиднів. Дізнавшись, що має родичів із великими статками, попросилася до них на роботу. Зовсім скоро у неї визрів наступний план – женити на собі Олексія. А для цього – завоювати спочатку любов Оксанки та Нелі. З трирічною дитиною Валі вдалося налагодити стосунки. А от Неля всьому заважала. Ба більше, ця «стара карга» (як називала Валя господиню) могла у будь-який момент просто звільнити гувернантку. І тоді – гудбай усі плани. Допустити цього Валя не могла. І тоді й вирішила підкладати Нелі в їжу отруту, зокрема – у рибні котлети, яких не їв ніхто, крім господині.

На суді Олексій вимагав для злочинниці найсуворішого покарання. Але Неля взяла слово і промовила: «Я не тримаю зла на цю дитину. Хоча вона й хотіла звести мене зі світу. На щастя, я жива, хоч і не повністю здорова. А Валя вибрала свій шлях і тепер за нього відповідатиме. Тож хай Бог їй буде суддя і ви…»

Поліна Костюк

 Іще більше вражаючих історій читайте в нашому щомісячному виданні «ТВОЄ ЖИТТЯ. Цікаві люди. Історії. Любов. Поради». Придбати газету можна в місцях продажу3 преси, а передплатити – за індексом 76 305 у Каталозі видань України. Ціна – 10 грн на 1 міс.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.