«Я носила під серцем дитину і просила Бога її врятувати»
Із цим діагнозом дітки без лікування живуть не більше від року, а Маргаритка не просто вижила, а своїми ніжками пішла до школи.
Про це пише у газеті «Твій вибір».
«За такого діагнозу – аборт», – перешіптувалися медсестри, дивлячись на 29-річну вагітну. Адже щойно УЗД показало: жінка виношує дитину з важкою вродженою патологією. З цією вадою, попередили лікарі, плід може взагалі не народитися, а навіть якщо народиться, то малюк буде мати важку інвалідність.
– Коли я почула ці слова – в мене земля пішла з-під ніг, – згадує тернополянка Мар’яна Кошманюк. – Адже я – молода здорова жінка, магістр соціології, працюю в Тернопільському педагогічному університеті, в нас із чоловіком маса планів та мрій, – і тут усе це рушиться через невідомий діагноз Spina Bifida.
Ще не відійшовши від шоку, Мар’яна кинулася в інтернеті на англомовних ресурсах шукати, що це за вада, чому виникає і головне – чи піддається лікуванню…
Вісім років тому в Україні практично не було інформації про Spina Bifida – розщілину хребта. Хоча одна з тисячі новонароджених дітей народжується з цією вадою, а головною причиною розвитку патології є недостатня кількість вітаміну В9 (фолієвої кислоти) в організмі жінки до зачаття та у першому триместрі вагітності, розповідає тернополянка Мар’яна Кошманюк:
– У світі найефективнішим методом профілактики вроджених вад визнано фортифікацію – коли до продуктів масового споживання, наприклад борошна, додають фолієву кислоту. На жаль, в Україні це питання поки що на «довгому» розгляді урядовців. Притому, що до зони ризику належать жінки і з ожирінням, і з цукровим діабетом, і ті, що приймають ліки від епілепсії, навіть ті, які неправильно харчуються, курять чи зловживають алкоголем. Тобто, коло осіб, які можуть виношувати дитину з розщілиною хребта, надзвичайно велике.
Складнощів додавало й те, що виявити патологію вкрай важливо на стадії внутрішньоутробного розвитку дитини, аби в перші дві доби після народження провести операцію.
– Чим більше я дізнавалася про Spina Bifida, тим більше розуміла: цей діагноз – не смертельний вирок, – згадує жінка. – Але, щоб своїй майбутній дитині подарувати нормальне життя, треба готуватися до надскладних випробувань.
І Мар’яна готувалася. Із хворою донечкою під серцем ходила до храмів. Зі сльозами на очах відкривала Господу своє зранене серце. І щоразу благала: «Боже, допоможи мені. А я робитиму все, що в моїх силах…»
Господь не міг не почути цих щирих молитов. Він допоміг, аби вагітність пройшла без ускладнень, аби Маргаритка без проблем народилася і вже на другий день свого життя мужньо витримала важливу операцію.
– Щоб усунути наслідки патології – нашій дитині провели пластику спинномозкової кили. Розсікли «мішечок», який утворився на поперековому відділі хребта, звідти нервові волокна перемістили у хребетний канал, де вони природньо мають перебувати. Водянку головного мозку, яка зазвичай розвивається разом із розщілиною хребта, ми вилікували медикаментозно. А от порушення рухливості ніжок, що виникла внаслідок внутрішньоутробного пошкодження спинного мозку, почали лікувати вже через чотири місяці після операції, – продовжує Мар’яна Кошманюк.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.