Судова реформа: за і проти

3 жовтня Верховна Рада проголосувала за законопроект № 6232, який дозволяє почати процес довгоочікуваної судової реформи. Але відразу після голосування у суспільства виникло питання: а чи це та реформа, якої так довго чекає Україна?

Особливу зацікавленість викликає поправка депутата радикала Андрія Лозового про строки досудового розслідування. Вона передбачає скорочення строків з 2 до 10 або навіть 15 років, в залежності від категорії справи, до 3 або 6 місяців. Юристи кажуть, що після цього буде неможливо притягнути до кримінальної відповідальності винних у справах Майдану. Цікаво, що депутата Лозового нещодавно впіймали на кнопкодавстві, він встиг проголосувати відразу за шістьох своїх колег. Таке востаннє було якраз до Майдану і втечі Віктора Януковича.

Крім того, в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) заявили, що ця поправка ставить хрест на всіх корупційних розслідуваннях. У НАБУ впевнені, що за шість місяців просто неможливо розкрити великі справи. Наприклад, розслідування деяких із них показало, що кінцевим бенефіціаром виведених з України коштів іноді буває 7-10 ланка. За таких умов навіть на розкриття банківської таємниці згідно зі ст. 164 КПК детективам знадобиться мінімум 7-10 місяців, не враховуючи часу, який буде потрібно на аналіз даних. Таким чином буде паралізована вся система досудового розслідування, заявили в НАБУ.

Також багато питань викликає поправка від партії "Опозиційний блок", яка віддала половину голосів за проведення судової реформи. Раніше голова Генеральної прокуратури Юрій Луценко та інші керівники країни обіцяли, що вони повернуть всі гроші, які вкрали у часи Віктора Януковича. І саме прийнята поправка "Опозиційного блоку" найбільше заважатиме це зробити. Справа в тому, що в законі про спец конфіскації чітко зазначено, що у будь-якого чиновника можна буде конфіскувати кошти, якщо він їх нажив нечесно і не може пояснити їх походження. Поправка "Опозиційного блоку" не дозволяє в такому випадку залучати третіх осіб. Тобто чиновник може просто передати гроші фірмі, якою він управляє не номінально, а фактично.

Багатьох парламентаріїв турбує поправка, яка вводить монополію держави на проведення експертизи. Це може призвести до того, що в державних установах при проведенні експертиз буде розвиватися корупція. Чиновникам будуть платити за прискорення або, навпаки, за затягування процесу, а також за підробку результатів.
Також в законі передбачено визначення Верховного суду, як єдиної касаційної інстанції. Судді Верховного суду обираються на конкурсній основі, однак всі кандидатури має затвердити президент. Це може значно посилити президентський вплив на судову систему.

Є в законі й позитивні моменти. Так, депутат від народного фронту Леонід Ємець заявив, що для нього було важливо домогтися обов'язкової відео- та фотофіксації всіх судових процесів.

У законі передбачається впровадження електронного суду, що, на думку експертів, є справді революційним для нашої країни. Йдеться про передачу інформації між судами і учасниками процесу в електронній формі. Спеціаліст ЮФ ILF Олексій Харитонов відзначив, що таке нововведення дозволить вільно отримати інформацію про всі стадії розгляду справи і повноцінно використовувати в якості доказів листування в Інтернеті. У новому законі передбачено штрафи за спробу затягувати процес розгляду справи, до чого часто вдаються адвокати великих чиновників, яких ловлять на хабарах.

Загалом судова реформа, навіть в такому вигляді, дуже потрібна країні, вірніше, вона була потрібна ще 20 років тому. Однак спрогнозувати як запрацюють нечисленні позитивні і негативні моменти поки що неможливо.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.