«В пацієнта були відірвані дві ноги, рука і 80% опіків», - лікарка зі Львову

Лікарка-анестезіолог Першого ТМО Наталія Матолінець 24 лютого 2022 разом із колегами була у відрядженні в одній з турецьких клінік.

Її історію пише Еспресо.

Пригадує, що напередодні довго розмовляла з сином телефоном і всі вже активно обговорювали ймовірне вторгнення. Однак, каже, в душі не вірила. Вранці встала, а в Україні вже тривала повномасштабна війна. Тоді розпочався, як вона сама називає, "триденний марафон до дому".

"Як нині пам'ятаю ті секунди неприйняття і відчую, страху – чи я повернусь і побачу рідних, чи буде в мене житло, чи не буде зруйнована лікарня", – пригадує медикиня.

У Львів вона прибула лише 26 лютого, лише на самому кордоні простояли понад добу. Львів зустрів темним, похмурим і безлюдним, тривала комендантська година.

"Вранці я відразу поїхала на роботу і в перший день ми зустрілись з проблемою – маса людей втікали зі сходу, з Києва. Це – люди з інвалідністю, залежні від діалізу, інсуліну, з онкологічними проблемами. Вони мусили десь отримувати життєво важливу допомогу. Відділення працювали у три зміни, а в усіх терапевтичних відділеннях були ліжка у два яруси. Чесно кажучи, медикам навіть не було коли думати, щоб кудись тікати", – додає Наталія Матолінець.

13 березня у першому ТМО зустрілися з черговим викликом – до них одномоментно привезли близько ста пацієнтів. Це сталось після обстрілу рашистами Яворівського полігону.

"Такої травми ми не бачили навіть у час скнилівської трагедії. Тут були просто пошматовані тіла без рук і ніг, дефекти грудної клітки, обличчя, судини, які фонтанують кров'ю. Попри те, що медики морально готові до будь-якого розвитку подій, ніхто ніколи в житті не міг уявити масштабів травми, коли в одного пацієнта відірвані дві ноги, рука і 80% опіків, у тому числі обличчя. Коли привозять просто обвуглене живе тіло, у свідомості, яке кричить неймовірним голосом", – пригадує Матолінець.

Тоді у першому ТМО з усіх пацієнтів, яких привезли, помер лише один. В той день одномоментно працювали 20 операційних, 20 хірургічно-реанімаційних бригад. Були задіяні усі ліжка в лікарні. Відтоді щоденно відбуваються зустрічі очі в очі з війною.

"Ми працюємо з найрізноманітнішими організаціями, фондами й міжнародними медиками, які живуть разом з нами і допомагають. Всі в один голос кажуть – навіть у найгарячіших точках світу ніде не бачили такої жахливої травми серед цивільного населення. Вони іноді готові були самі пацієнтами наших психологів. Таке здавалося неймовірним у 21 столітті в центрі Європи".

До слова, за цей час у львівській Лікарні швидкої допомоги, яку самі медики називають Фортецею незламності, пролікували понад пів мільйона пацієнтів (в тому числі 350 важкопоранених дітей). Отримали медичну допомогу 80 тисяч переселенців. Також тут уперше в Україні розпочали робити унікальні операції, які ніколи не виконували – це реконструктивні операції, пересадки ділянок тіла.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.