«Щодня до мене звертаються десятки людей, які хочуть повернути здоров’я завдяки нетрадиційним методам лікування»

Уже не перший рік ми друкуємо рецепти відомого травника з Луцька Петра Дячука. І ось на Різдвяні свята Петро Григорович завітав до редакції розповісти, наскільки плідною стала наша співпраця.

«Що мені робити: їхати додому помирати?»

– Щодня до мене звертаються десятки людей, які хочуть повернути здоров’я завдяки нетрадиційним методам лікування. Є серед них чимало таких, на яких офіційна медицина поставила хрест. Особливо це стосується раку, – зауважує Петро Дячук. – Не раз бувало, приходила людина і з плачем розповідала: поїхала до онкологів, ті подивилися – й розвели руками: пухлина злоякісна, але оперувати її не можна. «І що мені тепер робити: їхати додому помирати?» – риторично запитували хворі. І в таких безнадійних випадках я на свій страх і ризик призначав засоби нетрадиційної медицини.

Серед пацієнтів, які прочитали в газеті про Петра Дячука, звернулися до нього за допомогою і отримали позитивний результат, – житель містечка Здолбунова Рівненської області. В чоловіка був рак мозку. Після перших наших публікацій хворий звернувся до травника. Майже два роки приймав комплекс препаратів – і наразі чудово почувається.

– З плачем і благанням урятувати дочку звернулася до мене жіночка з Івано-Франківської області, – продовжує Петро Григорович. – Коли вона вперше зателефонувала – розповіла: ось уже п’ять років вони борються з раком яєчників. На хіміотерапію дочки не пустили: вирішили самостійно лікувати травами. Проте це не дало бажаних результатів: пухлина пустила метастази, в нирках почала набиратися вода і, щоб забрати, лікарям довелося ставити дренаж.

У відчаї батьки звернулися до Петра Дячука за допомогою. Він їм порадив приймати настоянку гриба веселки, мухомора, чаги, кореню гадючника, калгану, листя вушанки, настоянку татарника, срібну воду і бальзам «300 років». Через десять місяців батьки зателефонували до травника – і не могли нарадуватися: в нирках у дочки перестала набиратися вода, разом із сечею вийшли чорні та зелені камені з нирок (тобто організм почав природну чистку). Та головне – що у хворої наполовину зменшилися пухлина і метастази!

– Недавно, правда, в дочки був ще один важкий період: температура тіла піднялася до 38,2 градуса, не збивалася. Пацієнтка звернулася до онкологів – ті не знали, чому так і що робити. Батьки подзвонили мені. І я припустив, що, можливо, у хворої запустився імунітет, який підвищенням температури почав реагувати на пухлину. Запропонував приймати настоянку кори верби. І через дві доби температура тіла нормалізувалася, – переповідає Петро Григорович. – Через трохи знову телефонують: у дочки почався запор. Я запропонував народні методи – і вже хвора телефонує: «Така гадость повиходила, що вам словами не передати!» І нині стан хворої стабілізувався.

Через метастази була лежачою, а тепер ходить

Серед тих, кому народними методами зумів допомогти Петро Дячук, – пацієнт із Луцька, який мав доброякісну неоперабельну пухлину головного мозку розміром 18 мм. Чоловік приймав настоянки, що їх рекомендував травник, – і пухлина зменшилася.

Скористалася порадами Петра Дячука й пенсіонерка Галя з волинського села Липини.

– Спершу вона мала рак язика. Завдяки опроміненню пухлина зникла, але з’явилася на щоці. Причому дуже швидко почала рости і дійшла аж до розміру великої груші. «Піди на операцію, тобі виріжуть», – просив я жінку. Та вона навіть слухати не хотіла: «Я вже ходила на опромінення. А тепер ще й нема грошей на операцію». Врешті пухлина посиніла, з неї почала виділятися рідина. Тож я призначив хворій, аби прикладала 8-компонентку мазь, застосовувала протипухлинний комплекс та електрофорезне срібло з порошком спеціальної рослини (то мій винахід, тому не розкриваю всіх секретів лікування). Крім того, Галя приклада компреси з глини та срібної води. А щоб пухлину прорвало, наклала на неї таку «лепьошку»: 100 грамів господарського мила, 100 грамів нерафінованої олії, 100 грамів воску, 100 грамів води, 100 г житньої муки. Змішала, підігріла, приклала до щоки. І через трохи телефонує: «Петре Григоровичу, ви не уявляєте, що з тої пухлини вийшло!»

Щоправда, повного одужання жінка ще поки не отримала. Бо, хоча пухлина і зменшилася вдвічі, проте стала дуже боліти, навіть кровити. Тому говорити про перемогу над хворобою в цьому випадку надто рано.

– Як ми три роки тому тільки почали писати про нетрадиційні методи лікування онко, до мене зателефонувала волинянка з раком нирок. Лікарі їй сказали: надії на одужання немає. Та нашими спільними зусиллями ця жінка живе ось уже три роки, – продовжує Петро Дячук. – А згадаймо онкохвору з волинського села Козлиничі, що в Ковельському районі, про яку ми писали минулого року. В жінки діагностували рак грудей четвертої стадії. Пухлина дала метастази у спинний мозок. Пацієнтка вже не могла ходити. Але після одного курсу лікування моїми засобами покращився стан хворої. Жінка почала ходити. Обстеження показало, що пухлина зменшилася вдвічі, а метастази зникли.  Правда, недавно знову був від них дзвінок: «З’явилися метастази. Придумайте щось». Тож ось – набрав книжок, буду мудрувати над рецептурою.

Всіма цими історіями Петро Григорович поділився, аби люди не впадали у відчай після того, як почують невтішний діагноз. Навіть коли офіційна медицина визнає, що безсила вам допомогти, не здавайтеся! Шукайте альтернативні методи лікування. І порятунок знайдеться.

«Після публікацій у газеті ми змогли допомогти десяткам людей», – підтверджує Петро Дячук. І це не може не надихати працювати нашу редакцію ще більше та ще краще.

Хоча і ви не забувайте: самолікування може нашкодити вашому здоров’ю. Тож, перш ніж застосовувати поради, надруковані в газеті, проконсультуйтеся з лікарями.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Волинь, луцьк, народна медицина