Коли найкорисніше снідати та чому небезпечно відкладати похід до туалету?

Сергій Вялов – гастроентеролог, кандидат медичних наук, автор 160 наукових праць та книги «Про що мовчить печінка». Теорію вивчав в освітніх закладах Німеччини, Чехії, Іспанії. Практичні навики здобув у німецькій клініці «Шаріте». А на найактуальніші запитання про наші шлунок, підшлункову залозу, жовчний міхур, кишківник і болячки, з ними пов’язані, розповідає у проєкті «Ходять чутки». Отож…

– Почнемо з того, для чого нашому організму шлунок?

– Завдання шлунка – помістити в себе всю їжу, яка потрапила до організму через рот, обеззаразити її соляною кислотою (таким собі природним антисептиком), механічно перем’яти до пюреподібного стану і проштовхнути в кишечник, аби звідти їжа вийшла назовні. А от висмоктати з їжі все корисне і перетворити її на фекалії традиційної форми – це робота кишечнику.

– Чому шлунок розтягується і чи може стати меншим?

– Цей орган у середньому вміщає один літр продуктів і рідини. Але він доволі еластичний. За два-три тижні шлунок здатен звикнути до вдвічі більшої порції їжі (тобто розтягнутися) і навпаки.

Але серед моїх пацієнтів (як правило – з масою тіла 130 кг і більше) були такі, чий шлунок міг вмістити до п’яти літрів! У таких випадках він не зможе самостійно скоротитися до нормальних розмірів. Тож без хірургічного втручання таким пацієнтам не допомогти.

До речі, розтягнутися може й кишечник. Але виникає це не внаслідок споживання великих порцій їжі, а через невчасне випорожнення. Приміром, діти у школі соромляться сходити по-великому чи представники певних професій, які не можуть вчасно піти до туалету. Коли фекалії переповнюють їхній кишечник, а вивільнення нема, стінки кишок розтягуються, стають місткішими. Через це кишечник потребуватиме щоразу більшого наповнення їжею, перш ніж дати позиви до туалету. А коли не отримує великої кількості їжі, позивів не дає. Це призводить до хронічних запорів. І єдиним виходом стають послаблювальні препарати, без яких людина потім узагалі не зможе ходити по-великому.

– Яким чином визначити, що в людини запор?

– Взагалі нормою вважається ходити по-великому один раз на добу і при цьому не особливо тужитися. Якщо людина в певні дні їсть менше, то їй може бути достатньо ходити до туалету один раз на два дні, і навпаки.

Говорячи про норму для здорової людини, зауважу: випорожнення повинні мати відповідну форму, коричневий колір і не видавати дуже різкого запаху. Ось чому, якщо згадати Середньовіччя, люди справляли нужду в нічну вазу і після цього візуально аналізували свої фекалії та робили висновки щодо здоров’я травної системи.

Крім того, що менше людина споживає рідини і продуктів, багатих на клітковину (овочів та фруктів), тим більша ймовірність у неї появи запору. Запори можуть виникати і внаслідок розтягнення кишківнику (про це ми щойно говорили), і при хворобі Паркінсона, і при гінекологічних захворюваннях.

– Підемо в протилежний бік: чому виникає діарея?

– Причина ховається не лише у споживанні зіпсованої їжі. Діарея може з’явитися під впливом вірусів. Тоді ми повинні діяти, як при ГРВІ: посилено пити, не перевантажувати організму важкою їжею, фізичною та розумовою роботою, а також подбати про такий раціон, щоб поповнювати наші запаси енергії (їсти кашу, печені яблука, банани). За днів п’ять-сім організм повинен сам перемогти цей вірус.

Якщо діарея виникла внаслідок бактеріальної інфекції, то діяти треба, як при ГРВІ, але можуть знадобитися й антибіотики (рішення про це приймає лише лікар).

– Чим викликається посилене газоутворення?

– Якщо людину дує після споживання бобових, кукурудзи чи капусти, – то це нормально. Бо під час перетравлювання утворюються речовини, які самі по собі утворюють багато газів і ті мусять якимось чином виходити з нашого організму.

Але надмірне газоутворення після будь-яких страв може бути сигналом хвороб.  Приміром, коли хвора підшлункова залоза (панкреатит), вона виділяє не достатню кількість ферментів для перетравлювання,  їжа утворює багато газів – і через це дує живота.

Коли шлунок не достатньо ретельно знезаражує їжу та переминає (атрофія шлунка), теж утворюється багато газу.

До надмірного газоутворення можуть призвести збій у роботі жовчного міхура, порушення перистальтики кишківнику, надмірний ріст бактерій тощо.

– Чи можна самостійно визначити, що саме захворіло у травній системі?

– Майже всі люди плутають, що в них болить. Тому підкажу. Товстий кишечник розташований у нижній частині живота буквою П чи М. Відтак болі в ньому часто сплутують із гінекологією або проблемами підшлункової чи жовчного. Тонкий кишечник складений, як моток ниток, і розташований під шлунком. А шлунок у нас не в центрі тулуба, а трішки лівіше під ребрами (правіше під ребрами – жовчний, а підшлункова, як правило, віддає болем ззаду). Тож зрозуміти, що саме болить – тонкий кишечник, шлунок чи залози внутрішньої секреції, – може лише лікар, прощупуючи пальцями, прослуховуючи чи обстежуючи на спеціальному обладнанні.

– Скільки разів на добу корисно їсти?

– Звичайно, краще їсти менше і частіше. Бо тоді ми уникнемо розтягування шлунка. Але насправді шлунок із підшлунковою залозою за два-три тижні звикають до того графіка, який ми для себе обираємо. За цей час вони можуть звикнути і до дво-, і до п’ятиразового харчування, а також запрограмувати вироблення підшлунковою залозою тих ферментів, які потрібні для перетравлення саме нашого раціону (бо в когось їжа надто жирна і потрібні одні ферменти, а в когось містить багато білків, які розщеплюються іншими ферментами).

Що ж до необхідності обов’язково снідати відразу після пробудження, то я не бачу нічого поганого, якщо людина через годину чи й дві після пробудження відчує легкий голод і тоді поїсть. Головне – не ходити увесь день голодним.

– Нині активно рекламують безлактозне молоко. Чи дійсно багатьом людям не підходить молоко з-під корови?

– У частини людей справді є непереносимість лактози: щойно вони вип’ють звичайного молока, як мають розлади травлення (здуття, пронос тощо). Непереносимість лактози може передаватися генетично, виникнути після перенесеного стресу, сигналізувати про алергію на молоко чи певні проблеми з кишківником (появою там запальних процесів, нових мікробів тощо). Але всім поголовно відмовлятися від звичайного молока і переходити на безлактозне я не бачу доцільності.

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.