Які маршрутки в Луцьку найпопулярніші. ІНФОГРАФІКА

Електронному квитку у Луцьку виповнилося два роки. Саме в жовтні 2019 року у Луцьку розпочали продавати та видавати пільгові квитки населенню. Завдяки новій системі вперше став відомий реальний пасажиропотік на всіх маршрутах міста, чимало нових даних про громадський транспорт міста.

Чиновники кажуть, що система дала змогу більше двох років стримувати підняття тарифу та вирахувати його економічну обґрунтованість. Водночас, реформа на ринку перевезень міста дещо перекроїла коло його гравців. Дві компанії уже пішли, поганий кінець, схоже, чекає і на третю. Натомість зайшли дві нові компанії.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував проаналізувати як працює сфера перевезень Луцька через два роки після появи «Сіті карду», які має проблеми і перспективи. 

Пасажирів нарешті порахували 

Найбільшим позитивом у роботі системи «Сіті кард» («City Card») вважають те, що вона дає можливість в реальному часі моніторити рух транспорту, вести облік пасажирів, слідкувати чи машини не сходять з маршрутів і багато іншого. Міські посадовці кажуть, що нова система вирішила багато питань.

– За допомогою цієї системи ми вирішили багато, – розповідає Віктор Главічка. – Вона аналізує роботу громадського транспорту, ми можемо побачити скільки транспорту на маршруті працює. Вона вирішила зручність щодо оплати. Крім того, бачимо ту кількість пасажирів, яка перевозиться реально. Що стосується пасажиропотоку, то ми можемо відслідкувати кожен автобус, маршрут та в загальному. 

Зручність цієї системи відзначають і перевізники, адже через цю систему слідкують за рухом свого транспорту онлайн. 

Інше підприємство, «Бест ленад груп», перші маршрути отримало у квітні 2021-го. На сьогодні його власником є лучанин Павло Філіпчук, а засновником – ТОВ «Криштоф», у якому Павло Філіпчук є керівником. Підприємство офіційно зареєстроване лише у 2020 році.    

Якщо «Преміум-сервіс» давно працює на Волині, то «Бест ленад груп» – така собі сіра конячка луцьких перевезень. Адже підприємство зовсім нове і за даними «YouControl» не має власної техніки, лише транспорт у користуванні: 7 автобусів «MAN А21» та один автобус «БАЗ A079.25». 

Попри те, що підприємство зареєстроване лише у 2020 році і не має власної техніки, йому вдалося потрапити на ринок перевезень і отримати маршрути.

 У соцмережі писали, що ваше підприємство не має власної техніки, а орендує автобуси у іншої фірми.

– Це неправдива інформація, – каже представник підприємства Сергій Клим’юк. – Це та ж сама наша структура. Ми є безпосередніми власниками транспортних засобів. На даний момент у нас є 23 одиниці транспорту. Це МАНи сірого і зеленого кольору. Ми працюємо на 32, 12, 24 маршрутах. 

– Була інформація також, що на ваших маршрутах курсують не всі транспортні засоби.

– Кількість, яка заявлена у договорах, вона так і є. У зв’язку з тим, що недоцільно використовувати на наших вулицях автобуси у такій кількості як їздили «Богдани», тобто, наприклад, «Богданів» було 9, а наших автобусів потрібно тільки 6. Тому що вони перевозять набагато більшу кількість пасажирів –  один наш автобус перевозить напевне як два «Богдани». Наш графік передбачає 15-20 хвилин, тобто, є 12 маршрут і проміжок часу між рухом автобусів 15-20 хвилин. Якщо є якісь затори, то це 20 хвилин, якщо немає, то час очікування на зупинці – 15 хвилин. Це при тому, що маршрути, на яких ми їздимо, майже дублюють один одного.

– Ваше підприємство досить нове, у ЗМІ була інформація, що його керівником була громадянка Росії. 

– Можливо було. Ми це підприємство самі не створювали. Десь придбали колись і коли хто був яким керівником нам невідомо. 

– Ваше підприємство несподівано з’явилося на ринку перевезень порівняно з іншими перевізниками, які давно працюють в Луцьку, і зразу ж отримало маршрути. З чим пов’язаний такий прихід на ринок перевезень?

– Для цього, певно, були якісь обставини. Я не пам’ятаю як це відбувалося. ЗМІ, і ваше також, висвітлювали позицію міської влади і наміри замінити всі старі транспортні засоби новими, більш комфортними. Нас це зацікавило і ми вклали гроші у придбання нових транспортних засобів – автобусів МАН, які їздять на метані. Тому що це теж було ключовим аргументом – умови конкурсу таке передбачають. Це екологічно чистий транспорт. Ми придбали ці транспортні засоби, прийшли на конкурси і на конкурсній умові виграли.  

Зараз ми закупили ще 22 одиниці транспортних засобів іншої моделі. Це автобуси 2010 – 2011 року і  ці автобуси не є списаними з рейсів у Європі. Вони просто зняті у зв’язку з тим, що це більш заможні міста і можуть дозволити собі купувати новий транспорт. А той транспорт, який ми купуємо у Європі, не так просто нам дістається. Ми його купуємо теж на тендерах і чекаємо по декілька місяців. Перед тим як він має зніматися з маршруту компанія-власник оголошує про намір його замінити і на його придбання є бажаючих по всій Європі. Зараз ми конкурували з італійцями, які теж хотіли придбати цей транспорт. Останні автобуси ми купили у Голландії, а перед тим придбали у Швеції. 

Поява нових перевізників викликала протистояння у цій сфері. Власниця підприємства «Санрайз ЛТД», яке обслуговує шість маршрутів, Олена Голєва розпочала дискусії у соцмережах із власником «Преміум сервісу» Миколою Господариком.  

– Мотивацію перевізників я розділяю на дві складові, – розповідає «Силі правди» керівник департаменту економічної політики. – Перша – це економічна, і друга – це, скажімо так, частина обману. В чому полягає економічна? Справді, у зв’язку з тим, що зменшився пасажиропотік, перевезення стали нерентабельними, а на деяких маршрутах менш рентабельними, ніж були коли формувався попередній тариф. А друга складова – перевізники зобов’язані подавати лише офіційно зареєстрованих пасажирів. Зараз офіційно зареєстрованим пасажиром є той, хто сплатив електронним квитком. А ми знаємо, що в межах 50, а на деяких маршрутах 20%, це по моєму аналізу, люди сплачують готівкою. Такий пасажир фактично є, він приносить кошти перевізнику або водію, але не потрапляє у бухгалтерський облік і звіт підприємства. Ті розрахунки, які ми отримали, вказують на те, що нерентабельними є перевезення по місту. Тому тариф треба переглядати в сторону підняття. Той тариф, який зараз пропонується для обговорення – передбачена середня рентабельність в межах 10 відсотків. Тобто, це не озолотить перевізників, але тариф для населення буде піднятий. Перевізник для того, щоб возити пасажирів купує автобус, заправляє, ремонтує, платить зарплату – оце собівартість перевезень. А 10 відсотків – це ті гроші, які заробляє перевізник. Це називається рентабельність. Тобто, мається на увазі, що з 8 гривень – 10 відсотків це рентабельність, тобто 80 копійок заробить перевізник. 

Ефективність, проблеми та перспективи 

Проблемним моментом у роботі нової системи залишається оплата готівкою. Попри те, що система працює вже не перший рік, обіг готівки у транспорті не зникає. За словами Бориса Смаля на початку запровадження електронного квитка обіг готівки становив 40 відсотків, а сьогодні орієнтовно 10-15%. 

Для боротьби із обігом готівки навіть створили служби контролю. Така служба працює на Луцькому підприємстві електротранспорту, водночас такі служби може мати і кожен перевізник. Аби контролювати водіїв і перевізників служба контролю періодично проводить рейдові перевірки. 

Втім, щоб дізнатися реальний обіг готівки – механізму немає. У відділі транспорту кажуть, що дізнатися це можна тільки із запису відеокамер. А щоб переглядати ці записи постійно, не вистачає ні людей, ні часу. Тож такі перевірки роблять вибірково, переглядаючи відео певних маршрутів впродовж певного часу. І, звісно, такі дані не є показовими. 

– Проїзд, оплачений карткою, автоматично рахується, а щодо готівки, то треба дивитися відеокамери, – провадить Олександр Середа. – Тому беремо вибірково з кожної машини по 10 хвилин і визначаємо скільки заплатили карткою, а скільки готівкою. Згідно адмінкодексу контроль за безквитковий проїзд покладено на перевізника. Ми їм наголошуємо на тому, щоб проводили свою роботу. Кожен перевізник повинен мати свою службу контролю, Укртрансбезпека теж перевіряє, але вона перевіряє перевізників, а не пасажирів. І штрафи накладають на перевізника. Ми спільні рейди організовуємо разом зі службою контролю ЛПЕ. 

Та попри ці проблеми ефект від роботи нової системи відчутний, кажуть посадовці. Адже саме її запровадження дало можливість не підвищувати тариф у місті останні два роки і тепер дає можливість вирахувати його економічну обґрунтованість. 

– Вже третій рік закінчується як ми не міняли тарифи, – пояснює Борис Смаль. – Попередні періоди практично щороку було підняття ціни на маршрутках. Причиною цього стало якраз введення системи легального обігу у зв’язку з тим, що раніше перевізники нам казали – ми несемо збитки, у нас мало пасажирів, тому піднімайте тарифи. А після введення АСООП такого вже практично не казали, навіть якщо й казали, то ми їм показували – дивіться, ми бачимо скільки у вас пасажирів. У зв’язку з цим ми тримали тариф такий довгий період. Навіть коли Україна на початку року масово почала піднімати тариф, ми його тримали аж до осені. І тільки падіння пасажиропотоку тепер змушує його переглядати. Це прямий вплив електронного обліку.

Для підняття тарифу перевізники завжди давали розрахунки, простіше кажучи, показували скільки вони витрачають грошей на те, щоб автобуси їздили, туди забивали всі витрати. А далі казали, що грошей від пасажирів приходить стільки-то. Оце були доходи. І, наприклад, кажуть, ми в мінус працюємо. Ми рахували, дивились, якщо бачили чи мінус виходить – піднімали тариф. А тепер у нас з’явився аргумент – ви кажете, що у вас стільки пасажирів, а от дивіться скільки є. Та й зараз вже не кажуть неправду, бо розуміють що ми бачимо. І це дає можливість порахувати економічне обгрунтування. Ми рахуємо і бачимо, що ще вигідно, до прикладу. Але як тільки ми починаємо бачити, що вони починають заходити в збитки або малий прибуток, і виникає загроза, що підприємства  вийдуть з міста, тоді ми починаємо реагувати. 

Щодо перспектив, то розширення автоматизованої системи оплати проїзду планують поширити на території всієї Луцької територіальної громади. Віднедавна вона запроваджена на маршруті №104 – у перевізника закінчився договір із управлінням транспорту облдержадміністрації і міська рада провела свій конкурс на перевезення.  

– Ми провели конкурс на один вихід 104 маршруту, і також провели конкурс на маршруті Луцьк – Клепачів – Озерце, – розповідає Олександр Середа. – В міру закінчення договорів із облдержадміністрацією, ми будемо оголошувати конкурси на ці маршрути і укладати договори. Будуть встановлюватися вимоги до перевезень такі як по місту – безготівкова оплата, перевезення пільговиків та інші. 

Єдине, чим буде відрізнятися система перевезень у приєднаних  громадах від міської – це способом оплати.

– У приміських автобусах валідація буде проходити на вході і на виході, – пояснює Інна Артемчук. – Це пов’язано із тим, що між різними зупинками різна вартість проїзду. Тому пасажирам потрібно буде прикласти картку до валідатора при вході та при виході також. Все решта працюватиме так само як і по місту. 

У міській раді кажуть, що незабаром на систему перевезень можуть очікувати нові і кардинальні зміни. Це стосується як оплати за проїзд, так і прозорості та відкритості конкурсів на перевезення. 

– Сьогодні пасажири оплачують за проїзд і з цієї суми, відповідно, частину бере оператор системи, а частину перевізник, – ділиться Віктор Главічка. – Укладено тристоронні угоди між перевізником, виконкомом, та підприємством «Сіті кард систем». З кожної оплати 10 відсотків іде оператору системи, решта коштів спрямовуються для перевізника. Також сьогодні обговорюється законопроект щодо замовлення послуги на перевезення через систему «Прозорро». Тобто, на тендер виноситься певний маршрут і для цього маршруту за допомогою цієї системи ми вже можемо порахувати кількість пасажирів, навантаження, протяжність. Це дає змогу розрахувати скільки автобусів ми можемо спрямувати на цей маршрут. І тоді вже замовник перевезень буде платити перевізнику за кількість виконаних рейсів. Тут є багато позитивних моментів – коли при попередній системі перевізник конкурував за пасажира, то при цій буде чіткий графік, певна кількість рейсів та оплата за виконану роботу. Планується, що це буде прийнято вже до нового року. 

Проєкт закону, що перебуває на розгляді у Верховній Раді, передбачає, зокрема, що закупівлю послуг із перевезення пасажирів будуть здійснювати відповідно до закону «Про публічні закупівлі». А відносини перевізника із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування будуть визначатися договором, у якому будуть передбачені права та обов’язки перевізників, параметри, на основі яких розраховується сума та порядок оплати за надання таких послуг. 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.