Нова Луцькрада й виживання маршруток: розмова з Ігорем Поліщуком

Ігор Поліщук місяць тому з доволі комфортним розривом переміг на виборах міського голови Луцька. Новий статус покладає на нього значно більше відповідальності за розвиток міста, особливо після значної кількості конкретних обіцянок, даних під час виборчої кампанії. 

Про це йдеться у інтерв'ю "Сили правди".

– Вперше депутатом Луцької міської ради ви стали в 2013-у році, а про ваше балотування на посаду мера вперше заговорили у 2017-у. Коли конкретно у вас з’явилася амбіція бути міським головою і коли ви для цього знайшли підтримку?

– У 2017-у і з’явилися такі амбіції. Це був непростий час в місцевому самоврядуванні. В нас в місті Луцьку була зміна влади, зміна управлінської команди в міській раді, і я якийсь час був виконувачем повноважень міського голови, секретарем міської ради. Тоді ми почали реалізовувати численні проекти та ідеї в місті, я побачив перспективу реальних змін, можливість запровадження нових підходів до роботи та серйозних проектів. Напевне, тоді і з’явилася вперше ця думка.

– Якщо говорити за виборчу кампанію, хто генерував ідеї та приймав рішення у вашому штабі? Хто придумав білборди із Поліщуком та Палицею? Хто вирішив повісити приховану рекламу в день виборів?

– Загалом, це була командна робота. Багато допомагав мій товариш Олександр Віталійович Товстенюк.

Велику частину я сам придумав. Я розумів ще десь за рік, що ідуть вибори, готувався. Частково ідеї давали журналісти та медіа-працівники, які нам допомагали.

Напевне, ця кампанія не була якоюсь особливою і якихось екстраординарних і креативних рішень не було.

– Тобто ви розуміли, що вам не треба придумувати велосипед, щоб виграти?

– Я ішов на вибори і моїм меседжем було таке: я не дозволив собі сказати жодного поганого слова про будь-кого із опонентів і спирався на ті результати роботи і на ті нові підходи у вирішенні проблем, креативні рішення, інновації, які були введені раніше. А ще розповідав, чим ми плануємо займатися в майбутньому. 

Після виборів Зеленського, я думаю, що такі дуже креативні рішення або екстраординарна реклама має надзвичайно слабкий ефект, особливо коли це стосується місцевих виборів. Люди розумію, що вибирають команду, яка покликана вирішувати щоденні проблеми та займатися розвитком міста. 

– “Аверс”, “Волинські новини”, медіа-група Палиці мала стосунок до вашого штабу? Ви ж наприклад були колись співвласником “Волинських новин”. Я питаю, бо ви то не сказали жодного поганого слова, але вони про ваших опонентів “сказали”, і дуже навіть багато. 

– Я не маю права і не втручаюся в редакційну політику “Волинських новин” і “Аверсу”. Щодо таких матеріалів: на жаль, в мене не було часу відслідковувати, бо я займався переважно зустрічами із людьми. 

– Скільки було зустрічей?

– Були такі дні, що в неділю починали із одного села о 12 годині, коли люди із церкви повертаються, і закінчували о 19 або 20 годині. Тобто десь сім зустрічей за день. Бували дні, що одна-дві зустрічі ввечері, адже я паралельно працював у міській раді й займався проблемами міста, а після роботи займався виборами. Думаю, що більше сотні зустрічей загалом. 

Разом із тим була величезна кількість зустрічей не в період виборчої кампанії. Ми просто зустрічалися із мешканцями із приводу різних господарських питань, ремонту дворів, встановлення ІТП (індивідуальні теплові пункти, ред.) і люди висловлювали своє бачення із тих чи інших питань. 

– На першій сесії, де розподіляли комісії, Аллу Надточій не обрали головою комісії. Ну і секретарем не став представник другої за розміром фракції “ЄС”. Чи не легше було б вам втілювати оцю “безполітичну” стратегію, якби ці “опозиційні” фракції були залучені.

– Ми ще не знаємо, опозиційні вони, чи ні, і наскільки вони опозиційні. Дізнаємось про це пізніше. Але коли ми обговорювали на засіданнях погоджувальної ради розподіл депутатів по комісіях, то мені здається, що я враховував максимум побажань, які були озвучені депутатами. Одну комісію очолив Олександр Іванович Лазука, депутат від “ЄС”. В інших комісіях є заступники та секретарі від опозиційних фракцій. Тому з комісіями я не бачу проблем. На засіданні погоджувальної ради щодо кандидатури Алли Надточій жодного слова не звучало. Це якесь бажання, яке виникло спонтанно. 

– Перше урочисте засідання: не знаю, чи був у вас час слідкували, але наші читачі кажуть, що це було занадто помпезно і навіть прямо називають цей формат “совковим”.

– Можливо для когось і “совковим”. Я би сказав, що це був “традиційний” формат. Запросити представників духовенства і дати їм можливість виступити — це була моя ідея. Це люди, до яких прислуховуються тисячі лучан. Вони для багатьох є моральними авторитетами, тому не бачу проблеми в тому, щоб запросити їх для того, щоб привітати й сказати настановчі слова.

Щодо того, що відбувалося в Палаці культури: на жаль, в нас дуже маленька сесійна зала і якби ми проводили там перше засідання, то всі карантинні норми були би порушені, бо всі запрошені там би відповідно не могли поміститися.

– Григорія Недопада обрали головою обласної ради. Як будете працювати без нього. Я чув від різних людей, дотичних до вашої команди, що він брав на себе багато адміністративної роботи.

– Безумовно, багато роботи виконував мій колега, навіть скажу, товариш, Григорій Недопад. Я щиро радий, що він став головою Волинської обласної ради. Тим не менш я думаю, що ми зможемо в майбутньому ще більше наростити темп і якість роботи.

– Нові заступники міського голови і старости. Як ви їх відбираєте, за якими принципами і чи може цей процес бути більш публічним? Зрозуміло, що ви радитесь із фракціями, але у деяких громадах щодо старост, наприклад, проводять збори, якось запитують в людей.

– Щодо старост у мене є бачення, бо побував у всіх приєднаних громадах. Не абсолютно у всіх селах, але у більшості. Із спілкування із людьми я сформував для себе думку, кого б вони хотіли бачити старостою. 

Наприклад, на старосту Заборольського округу я буду пропонувати колишнього голову ОТГ Валерія Боярського, На Боголюбський старостинський округ зараз ще ідуть консультації, але теж є авторитетні кандидатури. 

На Прилуцький старостинський округ я буду пропонувати колишнього голову Ківерцівської районної ради Олександра Гурського, який знає цю громаду і люди знають його. На старосту Жидичинського округу буду пропонувати попередню голову Галину Матвіюк.

Проблемним залишається Княгининівський старостинський округ. В зв’язку із останнім скандалом щодо виділення земельних ділянок окремі люди просто повелися непорядно…

– Тобто ви готові “чути” людей навіть у форматі критики і крику?

- Безумовно. З 2013 року до сьогодні я більше 10 000 людей прийняв на особистих зустрічах. Це не рахуючи людей, які на вулиці підходять запитують, або в соцмережах, на зборах у дворах та під час інших заходів. Дуже часто від людей можна почути критику і досить раціональну. Її треба брати до уваги і не треба думати, що тільки ти найрозумніший і найдосвідченіший. Дуже часто можна почути речі, які потім впровадити в роботі. 

Є такі люди, які як тільки чують критику, то в них одразу вмикається захисний екран. Я вважаю, що вони втрачають можливості розширити свій світогляд  та інакше дивитися на ті самі речі. 

Звичайно, що є люди, які критикують для самоствердження або в інших цілях. Але це інша історія.

– Що ще враховуєте під час прийняття рішень? Один із напрямків, який зараз доволі популярний — робота із даними, щоб зменшити простір для суб’єктивного прийняття рішень. Як ви збираєте дані про те, чого справді хочуть лучани і які рішення будуть ефективними?

- Звичайно, ми працюємо із даними. У нас є служба “15-80”, куди щодня надходять сотні дзвінків, звернень щодо різних проблем. Ми аналізуємо ці звернення щодня. 

Безумовно, що ми не можемо повністю покладатися на ці дані, тому що дзвінків та скарг на очисні споруди майже немає взагалі. Але ми знаємо, що їх треба робити тому, що фахівці вузькопрофільні і вони зробили висновок про те, що, якщо зараз ми не проведемо капітальну реконструкцію цих споруд, в нас буде катастрофа. 

Така ж ситуація із транспортом. Дуже мало скарг надходить на те, що тролейбуси застарілі і віджили своє. Але ми розуміємо, що потрібно рухатися вперед, оновлювати рухомий склад і виживати маршрутки із нашого міста і тому реалізуємо проект із оновлення транспорту в місті. 

Те ж стосується і капремонтів КНС КП “Луцькводоканал” і оновлення котелень ДКП “Луцьктепло”.

– Виживати маршрутки чи приватних перевізників?

- Маршрутки. Маленькі “Богдани”, які коптять, в яких жахливі салони, які перебувають на межі своєї експлуатації. 

Якщо не буде форс-мажорів, ми отримаємо ще 29 тролейбусів кінця літа наступного року. Вони витіснять 70-80 маршруток із ринку перевезень. Також в перевізника “Санрайз” вже є 5 великих автобусів, якщо вони придбають ще 15, ми витіснимо ще 40 маршруток. Тобто на 110-120 маршруток просто будуть власники будуть шукати інше застосування. В результаті в місті залишиться 20-30 таких “Богданів”.

Ми першими в Україні втілили проект з переходу на безготівкову оплату.

– Ви вже згадали за екологію. Давайте поговоримо про боротьбу із смородом. Коли прогнозують завершення проекту з модернізацію очисних споруд і як вирішуєте інші проблеми. Адже для Липлян і північної частини можливо сморід був звідти. Але для інших частин міста джерела були інші. Є ж недобросовісний бізнес. Наприклад, мені писали питання за спиртзавод, який зливає барду в каналізацію.

- КП “Луцькводоканал” неодноразово перевіряв це підприємство протягом цього року і в минулому. Також перевіряла і Держекоінспекція. Виявлені певні відхилення від норми щодо окремих показників, однак на думку спеціалістів це не ті речовини, які можуть спричинити сморід. Однак, варто зазначити, що результати перевірки Держекоінспекції підприємство оскаржує в суді.

Загалом природа поширення цих запахів в місті неоднорідна. Треба комплексні рішення.

Вирішуємо локальні проблеми: поставили гідрозатвори на вулиці Стрілецькій, передбачили 500 тисяч гривень в бюджеті на наступний рік на вивіз мулу із мулових карт. Цей мул є одним із основних джерел запаху. Вже цього року змінили повітродувк, двигуни, встановили установку для додавання коагулянту, очистили біоставки вперше за 47 років існування очисних споруд, замінили багато обладнання. Всього виконали робіт та придбали обладнання на очисні споруди на суму більше, ніж 5 млн грн.

В результаті, наприклад, нещодавно спеціалісти робили аналіз води, яка стікає в  Стир, і відзначили значне покращення якості. Ну і я опублікував фотографію, що лебеді повернулися на біоставки очисних споруд. Це гарний знак з точки зору екології.

– Друге питання екологічне, яке теж потребує догляду — сміття, зокрема звалище в Брищі. 

Ми передбачили на бюджет розвитку в 2020 році 10 мільйонів гривень, розробили повністю проектно-кошторисну документацію щодо рекультивації існуючого полігону і нової черги сміттєзвалища. Документи пройшли всі необхідні процедури та громадське обговорення і дуже довго перебували на підписі в міністра екології. 30 листопада ми отримали затвердження проекту і  відповідно оголошуємо тендер. Будемо передбачати кошти на відповідні роботи у бюджеті на наступний рік.

Разом із тим, я знаю, що на загальнообласному рівні ведеться результативна робота щодо пошуку місця, де можна організувати нове сміттєзвалище.

– Щодо Центрального ринку. Якщо поглянути на виконання, вам ті бульодозери, які застрягли, потім сотні разів згадували. 

Так, звичайно згадували. Не хочу повертатися до цього питання, нехай правоохоронці розбираються хто правий, а хто винний.

– Але залишається друга частина, обнесена шинами. Чи доведете це до кінця?

Прикладемо до цього усі зусилля.

– Дві об’єктивні проблеми— пандемія коронавірусу і бюджет. Наскільки все серйозно тут?

Втрати від коронавірусу цього року — орієнтовно 200 мільйонів гривень. Це і недовиконання бюджету, яке все ще продовжується, і витрати на протидію ковіду та всі супутні витрати. Але ми бачимо,що витрати на лікарні були виправдані. В нас немає такої ситуації, як в інших містах, коли люди просто помирають і їх “швидка” не забирає, бо немає вільних ліжок з доступом до кисню. 

Також ми вводили пільги для бізнесу, зокрема щодо оренди комунального майна, по сплаті за тимчасові споруди, щодо плати за розміщення реклами. Загалом десь 200 мільйонів гривень.

– А на наступний рік?

Бюджет буде дуже складний. Ми маємо дуже серйозний спад економіки в нашому місті та загалом в країні. Знизилась купівельна спроможність громадян, величезна кількістю людей звільнена з роботи чи переведена на неповний робочий день або меншу зарплату.

Разом із тим є такі суб’єктивні рішення, які приймає уряд та монобільшість у Верховній Раді, які погіршують й так непросту ситуацію. Наприклад, прийняли закон про звільнення забудовників від сплати пайової участі. Абсолютно лобістський законопроект, прийнятий на догоду забудовникам. Вона і так була не надто обтяжливою для них. Однак за ці кошти в місті можна було зробити чимало. Це дуже серйозна помилка, і ми втрачаємо 20 – 30 мільйонів гривень наступного року. 

Разом із тим уряд пропонує забрати із місцевих бюджетів акциз на пальне. Для нашого міста разом із приєднаними громадами це близько 60 мільйонів гривень в цьому році.Також Верховна Рада прийняла закони, яким бізнесу надаються пільги і звільнення від окремих платежів за рахунок місцевих бюджетів. Для нас це ще 5 мільйонів орієнтовно.

Дуже серйозно зростає реверсна дотація, така незрозуміла виїмка коштів із місцевого бюджету. В нас вона була в цьому році 84 мільйони гривень, а на наступний рік прогноз — 100 мільйонів гривень. Пояснюють це тим, що начебто рятують таким чином фінансово неспроможні громади. Не знаю, чи це так, бо жодного разу не бачив, щоб звітували про ці витрати. Але для нас це теж дуже серйозне навантаження.

100 мільйонів гривень — це колосальні кошти. Це, наприклад, капітальна реконструкція проспекту Волі від вулиці Шопена до Київського майдану і реконструкція парку 900-річчя Луцька. Або це ремонт більше 20 прибудинкових територій. 

Разом із тим дуже серйозно збільшилися витрати на утримання профтехосвіти. Цього року це було 82 мільйони. На наступний рік прогноз —  98 мільйонів гривень захищених видатків, на які ми не можемо вплинути.

Ось такі абсолютно непродумані кроки щодо вилучення із коштів місцевого бюджету негативно позначаються на житті й розвитку громади. Сьогодні в нас була нарада міських голів обласних центрів зі Прем’єр-міністром України та Міністром охорони здоров’я. У багатьох міських голів настрій дуже поганий, якщо сказати коротко.

Але тим не менш, будемо працювати. Є ідеї для нових джерел наповнення бюджету і ми будемо їх реалізовувати.

Розмовляв Антон Бугайчук

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.