Майже 300 км пробіг за 40 годин
Серед спортсменів мало хто може похвалитися, що може обходитися без відпочинку задля того, аби бігти. Тим часом Володимир Ханас взяв участь в забігу в Києві і за 40 годин подолав 268 кілометрів. Як це вдалося 36-річному охоронцеві – розпитаємо…
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
– Як давно займаєтесь бігом?
– Колись мій товариш, підкоривши Ельбрус, так цікаво розповідав про гори, що я й собі почав мріяти про них. Він тоді ж порадив бігати. Мовляв, так буде легше дихати в горах. Тож я почав бігати, і за сім років став кандидатом у майстри спорту. Хоча я й не є професійним спортсменом. Відверто кажучи, люблю випробовувати свій організм. Тому можу не спати, а бігти і бігти до перемоги. Нещодавно я за 24 години подолав 215 кілометрів. А згодом в столиці на змаганнях фінішував другим, пробігши 268 кілометрів. За цей час я зовсім не спав.
Річ у тім, що на змаганнях учасники бігли колом відстань 6 тисяч 706 метрів. Організатори змагань відводили на це одну годину. Відтак якщо прибіжиш трішки раніше, то матимеш час на відпочинок. Особисто я пробігав одне коло в середньому за 42 – 45 хвилин. Тож мав трішки часу, який витрачав на те, щоб попити води, щось перекусити. А ще на масаж ніг, який мені робили помічники. Опісля знову виходив на чергове коло. І так – 40 разів.
– Як часто у Вас тренування?
– Тренуюсь кожного дня. Однак зрідка буває так, що йти бігати не дуже хочеться. Проте я змушую себе це робити, бо добре знаю, що коли не пробіжу нині, то потім буде важче. До речі, гарно мотивує й думка про те, що можу не виграти на змаганнях. У середньому за годину пробігаю 11 кілометрів. Відтак за тиждень виходять 150 кілометрів.
– Нерідко бігуни скаржаться на судоми ніг. Чи відомо це Вам і як знімаєте їх?
– Звісно, відомо. Вони бувають в тому разі, коли м’язи не витримують навантаження або коли з потом виходять надто багато солей. З цією метою під час забігу можна випити спеціальну «сольову» таблетку. Також можна зменшити оберти. В крайньому разі, коли вищезгадані способи не допомагають, то краще зійти з дистанції взагалі. Бо інакше все може закінчитися доволі плачевно – можна надірвати м’яз.
– Що робите, щоб мати енергію для такого забігу?
– Для мене біг є джерелом енергії. Окрім цього, її дає і спеціальне енергетичне харчування, яке дозволене при забігах на понад 21 кілометр і вберігає організм від виснаження. Загалом в моєму меню є м’ясо, риба, фрукти, каші. Кожного дня – сир, який є джерелом кальцію для кісток. Окрім цього, вживаю вітаміни. Натомість чай завжди готую собі без цукру. Я дуже люблю солодощі, тому, пробігши 20 – 30 кілометрів, балую себе ласощами: таким чином поповнюю організм енергією.
– А як відновлюєте сили після змагань?
– Найкраще – це сон. Здебільшого мені вистачає сім годин сну. Однак після тривалого забігу можу спати і 11 годин. Також обов’язково роблю вправи на розтягування м’язів ніг, відвідую сауну. Коли ж позаду понад 200 кілометрів, то наступного дня обов’язково слід пробігтися. Нехай небагато – три-чотири кілометри, або ж взагалі пройти цю відстань, однак категорично не можна просто лежати. Після цього – сауна або басейн. Все це сприяє відновленню м’язів.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.