Як Медведчук прокачує російський бізнес і поза санкціями просуває в США

Попри найсуворіші американські санкції, запроваджені у 2014-му проти кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, нафтопродукти російського заводу його родини без проблем постачаються у США.

Журналісти програми «Схеми» з'ясували, як, коли і в яких обсягах продукція «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» потрапляє до анексованого Росією Криму, а також у порт Х’юстона, де її отримує одна з найбільших нафтопереробних корпорацій Сполучених Штатів Америки, - пише Радіо Свобода.

Чотири роки в нафтовому бізнесі Росії

Влітку 2018 року дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко мала складний період у житті. Вона вирішила взяти участь у шоу «Танці із зірками» на «1+1», однак частина колективу телеканалу публічно виступила проти. Мовляв, неприпустимо, щоб дружина проросійського політика і кума Путіна була на цьому шоу.

Чому п'ять менших танкерів постійно «мотаються» з Ростова в Ростов, а три більших подекуди роками бовтаються на одному місці у Чорному морі? Про це точно мали б знати ті, хто на цих суднах працює. Користувач соціальної мережі «Вконтактє» списався з кількома моряками з російської компанії Rosewood Shipping під приводом працевлаштування.

Один з матросів Sanar-8, ростовчанин Едуард Кобизєв, пояснив дивні маршрути танкерів так: «Sanar-7, Sanar-8 і Borey – це норм. Це накопичувачі, які не рухаються. У цих трьох пароплавів немає рейсів. Це накопичувачі. Вони беруть вантаж із «малюків», і потім віддають на такий же, великий».

Отже, зі слів працівника компанії Медведчука-Марченко, п'ять менших танкерів просто в Чорному морі наповнюють три великі – Sanar-7, Sanar-8 і Borey. Крім того, Азовське море неглибоке, та й Ростов не приймає такі великі кораблі, тому великі танкери просто не можуть зайти в порт.

Дані моніторингу Marine Traffic підтвердили це. Менші судна завантажувалися переважно у Ростовському порту, а в Чорному морі відбувалося бункерування (перекачування) на більші танкери. Після цього менші судна порожніли і поверталися назад у Ростов, а судна-накопичувачі важчали.

Залишилося відповісти на головне питання: хто ж забирає нафтопродукти із трьох крупних танкерів компанії Медведчука-Марченко, і в яких країнах ці нафтопродукти зрештою опиняються?

Із Чорного моря – в США

Порт Х’юстон, Техас, Сполучені Штати Америки.

Дані Marine Traffic вказують, що 23 квітня 2020 року у цей порт зайшло судно під португальським прапором Nordorchid. Це танкер довжиною 228 метрів і можливістю перевозити понад 100 тисяч тонн вантажу.

Дані міжнародної митної бази Import Genius вказують, що танкер привіз 29 тисяч тонн нафтопродукту – прямогонного бензину. Це напівфабрикат, який часто використовують американські заводи, щоб зекономити на нафті.

На доправлення вантажу пішло близько місяця. Судячи з даних про історію переміщення танкера, він здолав довгий шлях зі східної півкулі. Система Marine Traffic фіксувала буквально похвилинно його місцезнаходження. І слід Nordorchid привів журналістів у добре знайоме місце – нейтральні води Чорного моря, південніше від Керченської протоки. Саме в ту зону, де судна-накопичувачі компанії родини Віктора Медведчука перевантажують нафтопродукти на інші танкери.

Перебування поруч із танкерами не означає, що саме з них завантажили продукцію. Однак дані аналітичного ресурсу Import Genius – міжнародної бази, яка збирає і аналізує операції імпорту-експорту – допомогли встановити походження вантажу. Там чітко зазначено, що судно Nordorchid доправило у Х'юстон продукцію саме «Новошахтинського заводу». Отримувач – ExxonMobil Sales and Supply LLC.

Це одна із основних дочірніх компаній потужної американської корпорації ExxonMobil – однієї з найбільших нафтових корпорацій у світі.

Журналісти виявили, що продукцію підприємства Медведчука-Марченко ExxonMobil протягом 2020 року отримував неодноразово, траплялося і двічі на місяць. Система Import Genius зафіксувала, що із лютого по квітень «дочірка» ExxonMobil купувала нафтопродукти «новошахти» ще 5 разів.

Система Import Genius зафіксувала, що із січня по квітень «дочірка» ExxonMobil купувала нафтопродукти «новошахти» ще 5 разів. 27 січня 87 тисяч тонн привіз танкер Kalahari. 7 лютого в Х'юстон відбулася доставка 85 тисяч тонн судном Ionic Artemis. 22 лютого судно NS Captain доставило ще 82 тисячі тонн. 12 березня – ще 82 тисячі тонн, судно Patmos Warrior. 2 квітня 2020-го танкер Clio доправив для ExxonMobil 84 тисячі тонн новошахтинських нафтопродуктів.

Журналісти «Схем» звернулися до корпорації ExxonMobil із проханням прокоментувати закупівлю нафтопродуктів «Новошахтинського заводу нафтопродуктів».

Ось позиція корпорації:

«Ми не коментуємо заяви третіх сторін, припущення чи чутки. ExxonMobil продовжує дотримуватися всіх застосовуваних санкцій. Політика ExxonMobil та її дочірніх компаній полягає у дотриманні всіх урядових законів, норм та правил, що застосовуються до діяльності компанії в межах та поза межами США, та проведенні цієї діяльності відповідно до найвищих етичних стандартів. ExxonMobil також очікує, що постачальники, підрядники та виконавці дотримуватимуться законів, правил та норм, що застосовуються до їхнього бізнесу».

Від «Новошахтинського заводу» на час виходу матеріалу «Схеми» не отримали відповідь на журналістський запит.

Тут є важливий нюанс: ExxonMobil купував нафтопродукти не напряму в заводу Медведчука-Марченко, а в швейцарської компанії NewCoal Trading, постійної клієнтки їхнього підприємства, відповідно до бази даних експорту.

Що про цю швейцарську компанію відомо?

На офіційному сайті компанії зазначено, що вона спеціалізується на продажу вугілля і нафтопродуктів з території колишнього СРСР. І згідно зі швейцарським реєстром юросіб, засновниками та керівниками компанії виступали здебільшого росіяни та українці. А журналіст-розслідувач і редактор порталу Scanner project Михайло Маглов пов'язує компанію з родиною депутата Держдуми Росії від «Єдиної Росії» Гліба Хора.

«За двома ознаками дуже чітко видно, що за цією компанією стоїть родина депутата Держдуми Росії пана Хора і його бізнес-партнера Лунєва. Із публічних даних відомо, що швейцарська компанія NewCoal, по-перше, володіє, у неї є сайт, і доменне ім'я newcoal.com, також вона володіє доменним ім'ям, яке зараз неактивне, називається rutek.com.

Також із публічних джерел відомо, що гендиректором швейцарської компанії Rutek є Андрій Лунєв, він є бізнес-партнером батька депутата Держдуми Хора, який засідає в комітеті з бюджету і податків. Андрій Лунєв є співвласником російської компанії «Рутек», ця компанії пов'язана з видобутком руди в Росії, а бізнес-партнером Андрія Лунєва є Яків Хор, який є батьком депутата Держдуми Гліба Хора», – пояснює Маглов.

Сам Хор ніколи не спростовував свого зв’язку з «Рутеком». Журналісти «Схем» відправили запит депутату Держдуми.

Що із санкціями?

Таким чином, журналістам програми «Схеми» вдалося встановити, що відома американська корпорація закуповує нафтопродукти із заводу кумів Путіна через швейцарську компанію, яку пов'язують із депутатом Держдуми від «Єдиної Росії».

А як же санкції, введені проти Медведчука у 2014 році?

Так, формально володіє контрольною часткою «новошахти» Оксана Марченко, але ж сам Медведчук не приховує, що бізнесом управляє особисто він.

«Оксана Марченко, моя дружина, не займається бізнесом. Вона володіє бізнесом. Раз. А керую бізнесом я», – зазначав він.

Невже для того, щоб куму Путіна обійти санкції Сполучених Штатів, достатньо записати завод на дружину, а продавати не напряму, а через швейцарську компанію з орбіти депутата Держдуми Росії?

Із цими питаннями журналісти програми «Схеми» звернулися до одного з ініціаторів запровадження санкцій проти проросійских політиків та олігархів, колишнього координатора санкційної політики Держдепартаменту США Деніела Фріда.

– Чи можете ви простими словами розповісти, як саме працюють санкції?

– Якщо ти потрапляєш в список санкцій США, це означає, що для тебе практично заблокована можливість мати західну кредитну картку, банківський рахунок, чековий рахунок. Твої фінансові інтереси на Заході доволі сильно обмежені, вони заморожені.

– Якщо ми уявимо ситуацію, що особа під санкціями контролює компанію в Росії, яка торгує із швейцарською компанією. Чи це означає, що ця компанія може бути покарана за це?

– Якщо підсанкційна особа володіє компанією в Росії, ймовірно, ця компанія потрапить під санкції. І якщо ця компанія потрапить під санкції, швейцарська компанія, яка має справи з цією підсанкційною російською компанією, також може потрапити під санкції.

– В нас є конкретна ситуація. Ми дослідили, що компанія, якою володіє дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко, яка виробляє нафтопродукти, продає цю продукцію швейцарській компанії, яка, ймовірно, контролюється іншими росіянами або, можливо, українцями. І згодом ця третя сторона, швейцарська компанія, продає нафтотовари компанії ExxonMobil. І в товарній накладній вказано, що це конкретний продукт цього конкретного заводу, яким володіє дружина Віктора Медведчука. Чи це означає, що така дія є забороненою і всі ці три компанії можуть отримати заборону чи штраф за ці торгові дії?

– Я не можу дати вам однозначної відповіді, тому що багато залежить від конкретики. Але це той випадок – те, що ви мені розповідаєте – це той тип інформації, який Управління контролю за іноземними інвестиціями чи інші можуть перевірити. І я б сказав, як загальне правило, американські компанії, такі як ExxonMobil?, повинні приділяти особливу увагу, коли йдеться про бізнес з Росією.

Отже, розслідування «Схем» про експорт нафтопродуктів родини кумів Путіна в Сполучені Штати потенційно може стати приводом для додаткової перевірки уповноваженими урядовими організаціями. Станеться це чи ні, поки невідомо.

Водночас аналітика американського ринку демонструє цікаву тенденцію. За даними міжнародної компанії S&P Global, з листопада 2019 року по червень 2020-го частка Росії у поставках бензинового півфабрикату на заводи США склала майже 60%. І з них восьму частину забезпечив саме завод Медведчука-Марченко. А в квітні кожна третя тонна російського палива в США походила з «новошахти». Скільки на таких операціях міг заробити російський завод родини нардепа від ОПЗЖ?

Суми контрактів тримаються в секреті, але ринкова вартість аналогічного прямогінного бензину у 2020 році коливалась між 30 та 40 доларами за барель, тому як підрахували «Схеми», в середньому вартість зазначених поставок з заводу російського заводу Медведчука до штата Техас оцінюється у близько 150 мільйонів доларів.

Скільки ще тисяч тонн нафтопродуктів із «Новошахтинського заводу» родини Медведчука-Марченко прибуде у порт Х’юстона, спрогнозувати важко. Але тепер це вже буде неможливо не помітити.