Завдяки карантину італійський музикант став викладачем української школярки
Мабуть, усі ми втомилися від сумних новин про коронавірус та не можемо дочекатися повного зняття карантину. Втім навіть у найважчі періоди стаються дива, про котрі ще вчора навіть мріяти було годі.
Саме так сталося з 12-річною музиканткою Ніколетою Остапенко з Харкова. Поділитися своєю неймовірно позитивною історією талановита дівчинка погодилася і з читачами нашого видання, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
– Ніколето, на свій вік ти дуже круто граєш на саксофоні. Чому та коли обрала саме цей інструмент?
– Уперше я почула звуки саксофона у чотири роки. Відразу закохалася в його звучання. Через три роки вступила на відділення духових та ударних інструментів Дитячої школи мистецтв № 4 міста Харкова. Відразу почала переймати ази гри на саксофоні. Потім додала ще навчання на відділенні естрадного вокалу. І це, скажу чесно, дуже непростий шлях. Тож я досі навчаюся співати (як солістка), грати самостійно та в дуеті зі скрипалем на саксофоні, а також комбінувати під час виступу спів та гру на інструменті (це називається оригінальний жанр).
– У якому віці ти дебютувала на великій сцені?
– Перший солідний виступ відбувся після двох років занять, тобто мені тоді виповнилося дев’ять. Це був міжнародний конкурс у Харкові та моя перша перемога – звання лауреата першого ступеня.
– Курйози через хвилювання ставалися?
– Якщо чесно, то я особливо не хвилююся перед виступам. Навпаки, люблю, коли в залі якнайбільше глядачів. Хоча без курйозів, звісно, не обходиться. Під час виступу рвалася сукня ззаду, але, попри оголену спину, я все одно не перервала гри. Був випадок, вимкнувся мікрофон. Але я дотримуюся принципу: що би не сталося, виступ має відбутися до кінця.
– Якою ціною даються оплески та квіти?
– Ціною постійної роботи над собою, коли немає слів «не хочу» чи «не можу». Адже заняття в мене відбуваються щодня з третьої години (у першій половині дня я ходжу в загальноосвітню школу). А, щоб виконати поставлені викладачами завдання, вдома займаюся по три-чотири години, тобто до дев’ятої-десятої вечора.
– Які найбільші перемоги ти привезла з музичних фестивалів?
– Усіх вже й не перелічити. Адже тільки за останні пів року я взяла участь десь у 30 конкурсах, що відбувалися в Україні та за кордоном. Майже у всіх отримала гран-прі (найвищу нагороду журі). Хоча найбільше запам’ятався конкурс у Дніпрі «Усі зірки Галактики», де, крім грамоти, вручили ще й фінансову винагороду.
– Із таким шаленим темпом важко було адаптуватися на карантині?
– Так, я звикла до напруженого графіка. А просто сидіти вдома – без музики, без емоцій – було дуже важко психологічно. Та й трагічні новини про коронавірус загнали в таку депресію, що я не могла змусити себе заграти бодай декілька нот на саксофоні. Тож рідні дуже хвилювалися за мій стан.
– Але саме карантин подарував дружбу зі всесвітньо відомим музикантом Фабіо Марзіалі!
– Так, я давно стежила в Ютубі за творчістю цього геніального саксофоніста, який проживає в Римі, але має мільйони шанувальників в усьому світі. Я знайшла щось спільне у нашій творчості (хоча мені до Фабіо ще рости і рости). Особливо вразила композиція «SweetDreams» в аранжуванні цього саксофоніста.
Тому я загорілася бажанням теж так заграти. І це, мабуть, був певний знак згори чи навіть містика: мама під час моєї карантинної хандри запропонувала виставити у «Фейсбук» відео, як я розучую «SweetDreams». Фабіо це побачив, написав, запропонував викладати мені уроки. Причому безплатно! І так ми подружилися.
– Скільки часу ви вже займаєтеся і якими секретами гри на саксофоні поділився музикант?
– Ми займаємося з Фабіо з 25 березня, увесь квітень та майже увесь травень. Як викладач він дуже вимогливий. Часом у мене аж губи фіолетові від навантажень. Але мені подобається переймати досвід саксофоніста зі світовим ім’ям. Що би я не запитала, він усе знає в плані музики. Своїми секретами він безкорисливо ділиться зі мною. Але для того вони й секрети, аби я не розповідала про них. Можу тільки сказати, що Фабіо потихеньку знайомить мене з гармонією, чого не навчають у наших музичних школах.
– Під час одного з онлайн-уроків у тебе зламався саксофон. Ти, певно, була у відчаї?
– Так, вийшов із ладу клапан. Полагодити його неможливо, бо всі майстри перебували на карантині. Я страшенно засмутилася: під загрозою зриву опинилися тренування з Фабіо. Але наступного дня мене чекав сюрприз: мій наставник поштою переслав мені новенький інструмент та диск із творами в його виконанні. Всього за чотири дні цей презент подолав тисячі кілометрів із Рима до Харкова. І коли я брала його до рук, не могла повірити своєму щастю!
– Інструмент від маестро відрізняється від того, який ти мала?
– Так, у мене був саксофон сопрано, а Фабіо презентував альт значного вищого рівня. Ціни інструмента я не знаю. Займатися на ньому ще складно. Але щоразу, коли беру до рук цей презент, одразу з вдячністю згадую свого наставника.
– Окрім навчання та саксофона, ти отримала ще й запрошення до Рима?
– Час покаже, чи зможемо ми приїхати до Італії. Поки мені здається, що все це сон.
Та й необхідно вирішити питання з фінансами і мовним бар’єром. Адже спонсорів для поїздок за кордон ми знайти не можемо! Єдина, хто підтримує на виступах, безкоштовно займається та навіть допомагає в роботі з Фабіо, – моя викладачка з вокалу Марина Аркадіївна Сафонова.
– Як знайомі поставилися до твоєї слави?
– Реакції однокласників іще не знаю, бо карантин. А от сусіди вже розповідають, що дізналися про мене в новинах.
– Яку чергову музичну вершину мрієш здолати?
– Це буде не просто. Адже я вже здобула титули «Гордість і надія України». Зараз ми чекаємо результатів щорічної премії «ДИВО Дитина-2020». Але разом зі своєю маленькою командою ми не втомлюємося працювати: придумуємо нові образи, вибираємо твори, в Дніпрі нам пишуть ноти. Наставники в Римі та Харкові готують аранжування. Та й у соціальних мережах відео з моїм виконанням стають усе популярнішими. Тому запрошую всіх читачів підписуватися на мої сторінки в соцмережах Nikoletta Ostapenko. Адже найбільше щастя музиканта – дарувати емоції людям.
Спілкувалася
Оксана Бубенщикова
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.