Гідроізоляція у ванній

Перш ніж починати укладати плитку у таке вологе місце, як ванна, потрібно уважно поставитися до її вибору, адже підійде далеко не вся плитка. Потрібно звертати увагу на такий показник, як клас вологовбирання (від I до IV), який для таких умов повинен бути I або II. Також існує класифікація за способом виробництва плитки, а для ванних кімнат краще вибрати з маркуванням a і b, що означає виробництво методом екструзії і пресування відповідно.

 

Однак у ванній кімнаті через високу вологість потрібно провести роботи з гідроізоляції.

 

Порядок облаштування гідроізоляції у ванній кімнаті

 

Підготовчі роботи:

основа підлоги чиститься від сміття;

перевіряється стара стяжка: чи щільно прилягає до основи підлоги. Якщо при простукуванні виявляються порожнечі, то стяжку краще демонтувати, а потім покрити решту поверхні ґрунтовкою;

після висихання шару ґрунтовки по периметру виставляються маяки, а потім готується і витягується нова стяжка;

приблизно через тиждень нову стяжку потрібно ґрунтувати, краще в два шари;

проводиться гідроізоляція кутів на стику стіни і підлоги одним шаром, а після його висихання цю поверхню покривають самоклеючою водонепроникною стрічкою.

 

Основні етапи робіт:

вся поверхня ретельно промащується гідроізоляцією, при цьому захоплюються стіни на висоту близько 30-50 см. Виконувати таку роботу краще в три шари, роблячи перерву між нанесенням кожного шару, і використовуючи малярний валик або широку кисть;

коли всі шари гідроізоляції підсохли, можна наносити ґрунтовку, причому слід вибирати таку, яка у складі матиме кварцовий пісок для забезпечення кращого зчеплення;

виставляються маяки на висоту 1,5 см і заливається наливна підлога;

після висихання наливної підлоги її потрібно ґрунтувати і лише потім можна приступати до укладання плитки.

 

Закладення шва між ванною і стіною з плитки

Як правило, саме між ванною і стіною виникають проблеми з підвищеною вологістю і, як наслідок, з грибком, тому цей проміжок краще закрити, щоб не мати в подальшому подібних неприємностей.

Варіантів закладення цього шва може бути кілька, найпопулярнішими є:

затирка швів може бути використана, якщо відстань від ванної до стіни не більше 5 мм. Така затирка має відмінні вологоізоляційні властивості, довго тримає колір;

використання бордюрної стрічки – найпростіший, але й не найнадійніший спосіб. Використовується спеціальна клеюча стрічка, довжина якої може бути абсолютно будь-якою, але з часом вона може відклеюватися під постійним впливом вологи;

використання спеціальних бордюрів, які виготовляються з пластмаси чи кераміки. Вони укладаються на заздалегідь герметизований шов і можуть кріпитися на рідкі цвяхи;

закладення шва пластиковим куточком передбачає використання плінтусів або куточків зі спеціальною гумовою прокладкою, однак такі куточки з часом можуть втратити свій естетичний вигляд;

використання силіконового герметика залишається найнадійнішим способом, який може застосовуватися при відстані до 3 см. Герметик швидко застигає, добре заповнює щілину і добре зчеплюється.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.