Близько мільйона підсніжників виростив пенсіонер у себе під хатою
Любов до весняних квітів у Василя Ковтуна була завжди. Але не завжди був час.
Адже раніше Василь Валентинович працював в авіації, трудився військовим техніком, йдеться у публікації у газеті «Твій вибір».
Підживки потребує раз на п'ять років
– Перші квіти із Західної України привіз до нас, на Кіровоградщину, ще мій дід наприкінці 1970-х років. А вже коли я вийшов на пенсію і вирощуванням підсніжників спробував займатися професійно, то свій вибір зупинив на сорті «Кримський галантус», – розповів 58-річний господар.
Аби рослина краще прижилася у новому середовищі, чоловік спеціально з Криму привіз землі (це було ще до окупації нашого півострова). Проте загалом підсніжник виявився дуже не вибагливим у вирощуванні.
Висаджувати можна аж до жовтня
Окрім продавати підсніжники в горщику, господар реалізовує й цибулинки, які охоче розкуповують у різні куточки України.
– Наприкінці літа ми з дружиною викопуємо цибулини з тих 15 соток, де вирощуємо квіти. Обрізаємо на цибулинах старе коріння, підсушуємо їх у тіні декілька днів (але важливо не пересушити, бо цибулина може загинути). А потім частину посадкового матеріалу висаджуємо в ґрунт, а частину продаємо. Тим паче, що садити підсніжники можна аж до жовтня включно, – провадить господар.
Однак отримати посадковий матеріал можна й іншим способом: коли підсніжник перецвіте, необхідно насінинки зібрати, висіяти, вже через рік рослина зацвіте, а після того має утворитися цибулинка.
– Висаджувати її потрібно на відстані 10 сантиметрів одна від одної на глибину, рівнозначну двом цибулинкам (якщо пухкий ґрунт). А якщо важкий – то на вдвічі меншу глибину. Проте, – зауважує господар, – навіть якщо посадити підсніжник глибше від потреби, то за рік-другий рослинка випустить іще одну цибулину, щоб бути ближчою до поверхні ґрунту.
Спостерігаючи, як навесні чимало недобросовісних українців винищують у лісах підсніжники, Василь Ковтун лише зітхає. Адже як тільки зірвати квітку, руйнується та гине вся цибулина. Через те рослина – на межі зникнення.
– Аби того не сталося, охоче ділюся секретом вирощування підсніжників зі всіма, кому продаю цибулини чи вже дорослі рослини в горщику, – зауважує господар. – І таких людей, на обійсті котрих цвіте червонокнижна квітка, щороку стає все більше.
Ніна Грицюк
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.