Життя

«Щоб прогодувати 18 дітей, ріжемо по три кабани і 150 голів птиці»

«Щоб прогодувати 18 дітей, ріжемо по три кабани і 150 голів птиці»

Напередодні Нового, 2021 року, в сім’ю Світлани та Василя Кухарчуків, жителів села Росолівці, що на Хмельниччині, завітало щастя. 42-річна жінка вкотре стала мамою. Вона народила 18-ту дитину.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

– Це вперше подібні пологи в нашій області, – розповіла Людмила Мельник, завідувачка відділення екстрагенітальної патології вагітних Хмельницького обласного перинатального центру. – Пологи мали певні ризики. Якщо врахувати, що заміж вона вийшла у 18 років, а зараз їй 42 роки, то народжувала практично кожного року. Пологи пройшли з незначними ускладненнями, народився здоровий хлопчик вагою 4 кілограми 150 грамів. Вже на четвертий день маму з малям виписали додому.

Кохану дружину з новонародженим, якого вирішили назвати Павликом, додому забрав пан Василь, щасливий чоловік і батько.

– Дуже радію, що у мене з’явився ще один син, – каже чоловік. – До речі, минулого року Світлана народжувала двічі. Першого січня народилася донечка Дана, а 29 грудня – Павлик. Тепер в нашій сім’ї 18 діток – 10 синочків і 8 донечок. Найстарша, Діана, вже має власну сім’ю і чотирьох діток. Їй 24 роки. 21-річна Люба також вже двічі мама. Двоє синів навчаються в професійних закладах освіти. Десятеро наших дітей ходять у школу, а четверо – в дитячий садочок.

Про багатодітну сім’ю в селі відгукуються дуже гарно. Кажуть, що родина дуже працьовита і дружна.

– Звісно, витрати у них чималі, – каже Василь Ковальчук, староста села. – Проте вони ніколи не нарікають. Мають чимале господарство, чотири гектари поля, багато працюють, аби сім’я була усім забезпечена. Світлана та Василь завжди готові допомогти чи справою, чи порадою іншим. Одне слово, їхня сім’я може бути взірцем для багатьох інших.

Обоє з подружжя – вихідці з багатодітних сімей. Приміром, у сім’ї, де росла Світлана, було 12 дітей, а в сім’ї, де ріс Василь, – 7.

– Тобто ми вже знали, як влаштовувати побут великої сім’ї, – каже чоловік. – Перш за все добудували старенький будинок, аби усім вистачало місця. Облаштували для дітей сім двоярусних ліжок. Відтак старші сплять на них, а найменшенькі – Дана і Павлик – мають свої ліжечка. На кухні у нас чималий, завдовжки чотири з половиною метри, стіл.

За ним снідаємо-обідаємо-вечеряємо. Звісно, прогодувати велику сім’ю нині нелегко. Тож маємо корову, а відтак – молочні продукти. Тримаємо свиней, птицю. На рік ріжемо два-три добре вгодовані кабани і понад півтори сотні птиці. Звісно, на кухні роботи чимало, однак виконуємо її гуртом. А гуртом, як відомо, і швидко, і легко.

У роботі по господарству, по дому, на городі дорослим допомагають діти. Обов’язки в сім’ї чітко розділені, відтак кожен знає, що повинен робити. Подружжя каже, що саме так їх навчили їхні батьки, а тепер вони вчать своїх дітей.

– Діти ростуть, все більше допомагають нам, – каже пані Світлана. – І, дивлячись на них, ми з чоловіком щиро дякуємо Богу за велику сім’ю. Це неймовірне щастя, коли в будинку лунає дитячий сміх.

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: хмельницький, вагітність, діти, пологи
В тему

Останні матеріали