Думаю, в більшості наших читачів зберігається бодай жменька грибів – сушених або заморожених. І тим паче неможливо уявити Святвечір або Голодну кутю без страв із грибочків.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
Утім це не лише смачно, а й корисно, зазначає гастроентеролог Тетяна Куліш:
– Якщо брати один із улюблених грибів українців – білий, то в ньому білка більше, ніж у яловичині. Тобто грибами можна спокійно замінити м’ясо, коли ми говоримо про харчування дорослих.
Як із досвіду знають наші господині, гриби чудово поєднують і з маслом, і зі смальцем, і зі сметаною. Головне – правильно їх готувати, дотримуватися порційної норми, а ще – подбати за їхню якість.
Їсти до 120 г на добу і без квасолі!
– Навіть їстівні гриби можуть стати отруйними, якщо зібрані на відстані 500 і ближче метрів від автотраси, промислового підприємства чи стихійного сміттєзвалища. Адже вони, наче губка, всмоктують у себе всі шкідливі викиди транспорту. Крім того, на стихійних ринках не завжди перевіряють рівень радіонуклідів. Тому я не раджу купувати гриби у незнайомих людей, – наголошує гастроентеролог. – Окрім того, варто пам’ятати: пошкодження гриба черв’яками – це зовсім не ознака якості. Бо навіть отруйний гриб може стати поживою для хробачків.
Що ж до розміру порції, то гриби вважаються доволі важкими для травлення. Коли їх переїсти, шлунково-кишковий тракт може дати збій. – Дорослим, які зрідка споживають гриби, я б рекомендувала споживати не більше ніж 100 – 120 грамів грибів на добу, – каже Тетяна Куліш. – А дітям до 12-річного віку радила б узагалі не давати таких страв. Адже підшлункова дітей виділяє не достатньо ферментів, аби шлунок перетравив гриби. Такої ж заборони варто дотримуватися дорослим, які мають проблеми з підшлунковою та печінкою.
Аби зменшити важкість грибів на організм, краще поєднувати їх із овочами: морквою, буряком, цибулькою, радять дієтологи.
А от із бобовими виходить «гримуча суміш». Адже, приміром, квасоля має грубу шкірку, тверду клітковину й сама по собі вважається важкою стравою. Тому традиційна на різдвяному столі квасоля з грибами – це неабиякий стрес для наших печінки та підшлункової. Тим паче, що й кутя доволі тяжко перетравлюється.
Хто в лідерах за кількістю вітамінів і мікроелементів
Серед найсмачніших та найбільш корисних експерти називають п’ять видів грибів серед тих, які ростуть в Україні.
На 5-му місці – лисички. Вони вважаються потужним природним антибіотиком, володіють бактерицидною дією та навіть здатні виганяти глистів із організму. У лисичках також багато заліза, яке покращує стан крові. Але, щоб залізо максимально засвоювалося, до лисичок додайте якнайбільше зелені і взагалі не додавайте сметани.
На 4-му місці – гливи, сморчки та рижики. Готувати їх радять так само, як лисички.
На 3-му місці – білий гриб. Він багатий на селен (за недостачі цього мікроелемента розвиваються рак, хвороби серця, безпліддя в чоловіків), калій (нормалізує обмін речовин) і віт. В5 (пантотенова кислота – бере участь у виробленні антитіл, покращує засвоювання інших вітамінів, нормалізує гормональний фон).
Срібний призер рейтингу – маслюк. Він має аж п’ять корисних компонентів. Вітаміни С (необхідний для міцного імунітету) і В6 (стимулює вироблення енергії для нервової системи) та мікроелементи: залізо, селен, цинк (покращує стан волосся, нігтів, шкіри).
А от на 1-му місці за користю і смаковими властивостями – шампіньйон. Проте не той, що виріс на спеціалізованій фермі, а лісовий. Він багатий на йод (життєво необхідний мікроелемент нашого організму), селен, вітаміни С і Р (віт. Р іще називають рутин, він зміцнює стан найменших кров’яних судинок і тому дуже корисний для людей із куперозом – капілярною сіткою на шкірі обличчя).
Утім якщо ви все-таки є прихильниками магазинних печериць, то, купуючи їх, пам’ятайте: обирати найкраще невеликого розміру чисті та біленькі шампіньйони. Якщо ж він перестиглий чи не свіжий, його шапочка розкривається, стає видно коричневі пластинки, а плівка капелюшка стає поморщеною.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
